Розділи

загрузка...
Дефіцит товарів і послуг; Надлишок пропозиції; Політична економія - Оганян Г.А.

Дефіцит товарів і послуг

Припустимо, що під тиском власників автомобілів державний орган встановлює офіційну фіксовану ціну 1 л бензину — 40 гр. од. За цих умов попит на бензин зросте з 6 до 8 млрд л (точка У), тому що буде більше бажаючих купити його за нижчою ціною (рис. 15). А що відбудеться з пропозицією бензину? Вона не тільки не зросте із збільшенням попиту, а навіть скоротиться з 6 до 4 млрд л (точка К). Отже, різниця між збільшеним попитом і скороченою пропозицією досягне 4 млрд л (8 - 4 = 4). Якщо величина попиту перевищує величину пропозиції товару, утворюється різниця, яка називається величиною надмірного попиту, або дефіцитом. Надмірний попит виникає у тому разі, коли при встановленні певної ціни величина попиту перевищує запропоновану кількість товару.

Якщо за зрівноваженою ціною пропозиція бензину і попит на нього становили 6 млрд л, то за нових умов дефіцит становить 4 млрд л, тобто 67 % від необхідної потреби. Це означає, що кожні 6-7 колонок на АЗС з десяти будуть без бензину, кожні 6-7 з десяти власників автомобілів не зможуть купити бензин за ціною 1 л 60 гр. од., вони змушені заплатити вищу ціну. З'явиться "чорний ринок" бензину, спекуляція ним, і ціна 1 л підскочить до 80 гр. од., тому що його продавці в ціну бензину на "чорному ринку" включать і плату за ризик, пов'язаний з порушенням закону про фіксовану ціну на цей товар. Виробники і продавці бензину будуть зацікавлені в розквіті " чорного ринку" і спекуляції, адже це дає їм можливість продавати бензин за ціною, вищою за зрівноважену, що була до встановлення офіційної ціни.

Дефіцит породжує омертвілі витрати, тобто витрати покупців, які не приносять вигоди продавцю (витрати часу та витрати бензину на його пошук, витрати часу в чергах тощо). Чого ж досяг-ли споживачі в результаті зниження ціни? Вони "домоглися" дефіциту бензину, виникнення "чорного ринку", черг і фактичного підвищення цін. Що виграло суспільство? Нічого. Воно втратило безліч людино-годин, витрачених на пошук бензину, і значні доходи, що пішли в кишені ділків "чорного ринку". Причина такого становища полягає в тому, що встановлення адміністративних цін державою ліквідувало механізм координації попиту і пропозиції, відключило механізм ринкового регулювання. Отже, ринок повинен і може формувати ціни як такі, що зрівноважують попит і пропозицію.

Надлишок пропозиції

Проаналізуємо ситуацію протилежного характеру, коли під впливом вимог нафтових "магнатів" і їх лобі в органах влади уряд пішов на встановлення вищих цін на бензин, наприклад, 80 гр. од. Розглянемо, що відбудеться на ринку бензину, використовуючи рис. 15, який допоможе зрозуміти, що робитимуть люди, опинившись у такій ринковій ситуації.

Отже, підвищення ціни 1 л бензину до 80 гр. од. приведе до значного скорочення попиту на нього з 6 до 4 млрд л (точка М), тому що бажаючих купити бензин за ціною, яка зросла на третину, стане менше також приблизно на 1/3. При цьому пропозиція бензину зросте з 6 до 8 млрд л (точка V). Тобто, утворюється розрив між пропозицією бензину (8 млрд л) і попитом на нього (4 млрд л), який становить: 8 - 4 = 4 млрд л. Це буде надлишкова величина пропозиції або надлишок пропозиції. Надлишок пропозиції виникає у тому разі, якщо величина пропозиції товару за певною ціною перевищує величину попиту на нього.

Надлишок пропозиції призведе до того, що склади готової продукції будуть переповненими, магазини затовареними, виробники почнуть скорочувати виробництво товарів і знижувати ціни на товари, щоб зацікавити споживачів. Величина пропозиції скорочуватиметься (на графіку рух по кривій від точки Ь до точки С). Через високі ціни на бензин багато споживачів значно скоротять кількість поїздок на автомобілях, дехто переобладнає автомобілі для роботи на скрапленому газі або замість машин з бензиновим двигуном придбає машини з дизельним двигуном. Це приведе до зменшення попиту на бензин, що змусить виробників зменшити ціни на нього. Величина попиту збільшуватиметься у напрямку від точки С до точки N. Отже, бензинові "магнати" від цього підвищення цін не виграли, а навіть втратили значну кількість споживачів бензину. Споживачі також втратили, оскільки витратили багато сил і коштів на переобладнання своїх машин або на дизельне паливо. Суспільство загалом втратило, тому що порушило роботу регулюючого ринкового механізму.

Проаналізована модель "попит — пропозиція" дала змогу розглянути, як функціонує ринковий механізм, як підтримується рівновага ринку, як його суб'єкти пристосовуються до ринкових умов. Однак ринок не може ефективно функціонувати без конкуренції. Тому слід розглянути сутність і значення конкуренції в функціонуванні ринкового механізму.

Сутність конкуренції. Економічний закон конкуренції

Важливим компонентом функціонування ринкового механізму є конкуренція. Конкуренція (від лат. — змагання, суперництво) означає боротьбу, суперництво між окремими суб'єктами ринкового господарства за найвигідніші умови виробництва і реалізації (купівлі і продажу) товарів. Конкуренція як один з важливих компонентів функціонування ринкового механізму можлива тільки за умови, що більшість товаровиробників мають свободу господарської діяльності і підприємництва. За ринковою класифікацією конкуренція поділяється на такі види: цінова і нецінова; досконала і недосконала; недобросовісна; внутрішньогалузева і міжгалузева.

У процесі конкуренції існують стійкі причинно-наслідкові зв'язки, які свідчать, що це явище не випадкове, а має силу об'єктивного економічного закону. Економічною основою конкуренції є різниця між альтернативною вартістю товару і витратами виробництва, а також можливість одержання сталого доходу (прибутку). Формами вияву економічного закону конкуренції є боротьба за виживання, привернення уваги споживача до свого товару, захоплення певного сегменту ринку. Методами цієї боротьби є вдосконалення виробництва завдяки досягненням науково-технічного прогресу, зниження витрат виробництва й отримання високої норми прибутку.