Розділи

загрузка...
22.3.2. Фінансово-монополістичні групи.; Політична економія - Кривенко К.Т.

22.3.2. Фінансово-монополістичні групи.

Організаційною формою фінансового капіталу, як зазначалося в темі 21, виступають фінансово-монополістичні (фінансово-промислові) групи (ФПГ) — комплекс промислових, торгових, банківських, транспортних та інших компаній.

Створення ФПГ здійснюється кількома способами. Найбільш розповсюдженим є добровільне об’єднання капіталів окремих учасників і установ. Другим способом є добровільна передача учасниками створюваної ФПГ пакетів своїх акцій в управління банку чи іншому кредитно-фінансовому інституту. Третім способом є придбання одним з учасників групи пакетів акцій інших підприємств та організацій, які в результаті цього стають учасниками ФПГ. Таке придбання не завжди є добровільним і пов’язане із злиттям і поглинанням одних компаній іншими.

Вертикально комбіновані ФПГ являють собою об’єднання підприємств під єдиним контролем, що здійснюють різні стадії виробництва того чи іншого продукту, тобто функціонуючих за принципом замкнутого технологічного ланцюга — від видобутку сировини до випуску готової продукції, доведення її до споживача через власну торговельну і збутову мережу.

Горизонтально комбіновані ФПГ — це об’єднання під єдиним контролем двох і більше підприємств, що мають повний технологічний цикл одночасно в кількох галузях.

ФПГ конгломератного типу виникли завдяки диверсифікації виробництва і створюються на основі об’єднання різноманітних, технологічно не зв’язаних між собою підприємств, що перебувають на різних стадіях виробницта і оперують у різних галузях народного господарства.

У структурі більшості ФПГ виділяють три основних складових: фінансово-економічну, індустріально-промислову і торгово-комерційну. Причому основним принципом створення і функціонування ФПГ є принцип рівноправності всіх підприємств та інститутів (принцип «рівнобічного трикутника»). Якщо ж такий принцип порушується, тоді йдеться про банківський холдинг із рядом контрольованих ним промислових компаній або про групу виробничих підприємств.

Фінансово-промислові групи займають вирішальні позиції в економіці, мають тісний зв’язок з державою, суттєво впливаючи на її внутрішню та зовнішню політику. Виникнення та інтенсивний розвиток ФПГ є однією з форм дії законів адекватності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил. Це виявляється в тому, що вони значно посилюють процес концентрації та централізації капіталу, сприяють його переливу в передові наукоі капіталомісткі галузі, завдяки чому розширюються масштаби планомірного розвитку.

Крім того, на процес створення ФПГ великий вплив мало антимонопольне законодавство, яке в багатьох випадках ускладнює зрощування банківського капіталу з промисловим. Кредитно-банківські установи часто жорстко обмежені у формуванні портфеля вкладень і можливостях контроля корпорацій.

Сьогодні в США отримали розповсюдження два основних типи ФПГ, які відрізняються між собою центром, навколо якого вибудовується вся група. У першому випадку консолідуючим ядром ФПГ виступає банківський холдинг, у другому — виробничо-технологічний комплекс.

До найвідоміших ФПГ США, основу яких становлять найбільші фінансові інститути, належать групи «Чейз», «Моргана», «Лімена-Голдмена», «Сакса» та ін. Здебільшого дані групи мають схожу історію створення та розвитку, однакову структуру. Тому розглянемо цей тип ФПГ на прикладі групи «Чейз».

Фінансова складова групи «Чейз» включає комерційний банк Chase Manhattan Corp (створений 1 квітня 1996 р. в результаті об’єднання «Чейз Манхеттен бенк» з «Кемікел бенк») та дві компанії по страхуванню життя — «Метрополітен лайф іншуренс» і «Еквітебл лайф». «Чейз Манхеттен бенк», як і його попередник «Чейз нешнл бенк», був пов’язаний із сім’єю Рокфеллерів з 20-х pp. З 1962 p. Д. Рокфеллер займав у ньому посади президента або голови ради директорів.

Промислова складова групи — це 21 нефінансова корпорація, кожна з яких уходить до числа 100 найбільших компаній США, у тому числі п’ять транспортних компаній (три авіакомпанії, дві залізничних); дві автомобілебудівних компанії, дві хімічних компанії, дві компанії роздрібної торгівлі. Усі ці компанії контролюються не лише групою «Чейз», але й банком Chase Manhattan Corp як окремою фінансовою установою. Сьогодні Chase Manhattan Corp є провідним банком США і має активи на суму 300 млрд дол.

Далі, у США багато промислових корпорацій створили потужні фінансово-інвестиційні структури: General Electric — General Electric Capital Services, General Motors — General Motors Acceptance Corp., Ford Motor — Ford Motor Credit Corp., IBM Credit Corp. і т. д. Разом з тим, це не «кишенькові» банки, які виконують функції зовнішньої бухгалтерії і виступають як інструмент залучення дешевих кредитів. Це великі, самостійні установи з інтересами, які виходять далеко за межі власної групи. Наприклад, General Electric Capital Services здійснює свою діяльність у більше ніж 20 напрямках сфери послуг, на неї припадає до 35% консолідованого доходу всієї корпорації General Electric, причому переважна частина доходу формується на операціях поза групою. General Motors Acceptance Corp є найбільшим у США джерелом комерційних кредитів і володіє заощаджувальними і кредитними компаніями в багатьох штатах.

Усі названі корпорації мають транснаціональний характер. Наприклад, у групу General Motors входять більше 200 заводів у США, 12 — у Канаді та ще 32 підприємства в інших країнах світу, що виробляють близько 20 % світового випуску автомобілів.

Характерною рисою цих груп є переважання вертикальної складової над горизонтальною. Основою групи General Motors є найбільший у світі автомобілебудівний концерн. Загальна кількість зайнятих становить сотні тисяч осіб. Головна компанія концерну є материнською відносно тисяч фірм групи і контролює шляхом участі у капіталі їх виробничу та фінансову діяльність.

Ряд особливостей формування та орагнізації ФПГ є характерними для Японії. У цій країні фінансово-промисловий комплекс сьогодні становлять фактично шість рівновеликих комплексів — фінансово-промислових груп (японський варіант — сюдани): «Міцубісі», «Міцуї», «Сумітомо», «Даїчі Кангі», «Фує», «Санва», заснованих на певних загальних принципах.

Згідно з офіційними даними сукупний обсяг продажу шести груп-гігантів становить приблизно 14—15 % ВНП країни. Якщо вважати, що загальний річний оборот сягає близько 4 трлн дол., то на ці групи припадає 500 млрд. Вони контролюють (ураховуючи компанії, що до них входять) приблизно 50 %, а за деякими оцінками і 75 % промислових активів країни.

На торгові фірми сюданів припадає більше половини експортно-імпортних операцій, їх частка в імпорті окремих товарів сягає 90 %. Комерційні і трастові банки груп контролюють близько 40 % загального капіталу всієї банківської системи країни, а страхові компанії 55 % усього страхового капіталу.

Сюдани — самодостатні, універсальні, багатогалузеві економічні комплекси, які включають у свою організаційну структуру фінансові установи (банки, страхові і трастові компанії), торгові фірми, а також цілий ряд виробничих підприємств, які являють собою повний спектр галузей народного господарства.

Верхній рівень сюданів утворюють горизонтальні об’єднання, які складаються в середньому з 21-го (група «Сумітомо») — 50-ти (група «Даїчі Кангі») рівноправних членів залежно від кількості основних напрямів діяльності і є головними фірмами найбільших промислових об’єднань.

Консолідуючим ядром сюданів з моменту їх появи після Другої світової війни (та й навіть для їх передвоєнних попередників — «дзайбацу») і до цього дня є компанії важкої і хімічної промисловості.

Широке застосування корпораціями залучених коштів — один з факторів японських економічних досягнень. Тому обов’язковим членом групи, а за багатьма оцінками і її стрижнем, є великий банк. Він контролює розгалужену банківську мережу філіалів і дочірніх підприємств. У комплексі з ним і під його контролем працюють також страхові та інвестиційні компанії, траст-банки. Усі вони для фірм даного сюдану є «своїми» і утворюють його фінансову основу.

Входження до ФПГ кредитно-фінансових інститутів сприяють досягненню стратегічних вигод, пов’язаних у першу чергу з підвищенням мобільності розвитку і реалізацією технологічного потенціалу всієї групи. Швидкість технологічного оновлення виробництва, темпи нарощування випуску високорентабельної і конкурентоспроможної продукції багато в чому залежить від того, наскільки інвестиційні можливості корпорації перевищують обсяги фінансування.

Обов’язковим членом сюдану є універсальна торгова фірма. За масштабами своїх торговельних та інформаційних мереж і обсягів ділових операцій торгові фірми належать до найбільших у світі і відіграють важливу роль у ФПГ. Вони виконують функції універсального «збутовика» і «постачальника», а також своєрідного «департаменту зовнішніх зв’язків» у процесі освоєння нових сфер діяльності, в яких фірми групи практично взагалі не мають можливості здійснювати постачання ресурсів та збут продукції.

Промислові об’єднання, що входять до ФПГ, як правило, побудовані за принципом вертикальної інтеграції (японський варіант називається «кейрецу» ). Під егідою головної фірми — велика кількість підконтрольних їй «дочірніх». Разом вони утворюють своєрідний ярус вертикальної інтеграції, їх може бути до чотирьох, оскільки багато «дочірніх» (відносно головної) компаній також мають під своїм контролем інші, в тому числі різноманітні субпідрядні фірми. Варіанти процентного співвідношення в «дочірніх» компаніях можуть бути різними — від 10 до 50 %. Є варіанти, коли акціонерного капіталу взагалі немає, тобто відсутнє паювання капіталу.

Отже, система ієрархічного контролю набуває форми вертикальної піраміди, яка разом може включати в себе тисячі фірм (юридичних осіб).

Усередині сюданів діє принцип не конкуренції, а цілеспрямовано організованої внутрішньої спеціалізації, коли сфери діяльності фірм не повинні перетинатися. Тому у відносинах «постачальник — споживач» тут утвердилась взаємна монополія. Таким чином, економічне середовище всередині сюдану є неринковим. А існуюча в японській промисловості організаційна структура приводить до закріплення чіткої олігопольної системи на ринку кінцевої продукції. Тим не менше інтенсивна конкуренція учасників олігополії забезпечує стабільний процес розвитку у відповідній галузі.

Японські ФПГ мали і мають величезний вплив на розвиток більшості нових індустріальних країн як зразком становлення міцної корпоративної структури, так і безпосередньою участю ФПГ в їх економічному житті. Досвід японських ФПГ сьогодні став основою для переосмислення принципових питань, що стосуються оптимальної організації господарського обороту в будь-якій країні та економіці.

На основі узагальнення діяльності ФПГ у провідних країнах світу можна зробити такі висновки.

1. Сучасні фінансово-промислові групи являють собою диверсифіковані багатофункціональні структури, створені в результаті об’єднання капіталів підприємств, кредитно-фінансових та інвестиційних інститутів, а також інших організацій з метою максимізації прибутку, посилення конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках, підвищення ефективності виробничих і фінансових операцій, посилення технологічних і коопераційних зв’язків, збільшення економічного потенціалу їх учасників.

2. Характерною рисою сучасного етапу розвитку ФПГ є їх багатогалузева спрямованість, що дозволяє оперативно реагувати на зміни в ринковій кон’юнктурі. Але слід зазначити, що є приклади створення і функціонування ФПГ з яскраво вираженою спеціалізацією.

3. Тенденції формування ФПГ відображають закономірності розвитку світового виробництва:

інтеграція фінансового і промислового капіталів;

концентрація та інтернаціоналізація капіталу;

використання найсучасніших інформаційних технологій;

розповсюдження міжнародних стандартів регулювання національних ринків (капіталу, товарів, послуг, праці);

глобалізація діяльності (розповсюдження товарів і послуг на найбільш привабливі зарубіжні ринки).