Розділи

загрузка...
Тема 13. КАПІТАЛ І НАЙМАНА ПРАЦЯ ; 13.1. Капітал як економічна категорія ; 13.1.1. Історія етимології капіталу.; 13.1.2. Перетворення грошей у капітал.; 13.1.3. Загальна формула руху капіталу; Політична економія - Кривенко К.Т.

Тема 13. КАПІТАЛ І НАЙМАНА ПРАЦЯ

13.1. Капітал як економічна категорія

Історія етимології капіталу. Перетворення грошей у капітал. Загальна формула руху капіталу. Первісне нагромадження капіталу. Сутність категорії «капітал».

13.1.1. Історія етимології капіталу.

Вивчаючи перше питання, слід звернути увагу насамперед на те, що етимологія слова «капітал» нічого не роз’яснює. Термін «капітал» (capitale, від лат. caput — голова) уперше з’являється в ХІІ і ХІІІ ст. і означає «засоби, склади товарів, сума грошей, гроші, позичені під процент». У своїй проповіді св. Бернандіно із Сієн (1386—1444) говорив, що існує «породжуюча причина багатства, яку ми всі звемо капітал» (див.: Бергер П. Л. Капіталістична революція: п’ятдесят пропозицій. — К., 1995. — С. 34). Поступово термін починає вживатися в більш вузькому значенні: грошове багатство виробника або купця. У ХVІІ ст. цей термін у своєму вузькому значенні став загальноприйнятим, особливо стосовно продуктивного капіталу. Іменник «капіталіст» зустрічається вже в середині XVІІ ст. і позначає власників капіталу. Слово «капіталізм» пізнього походження, його запровадив К. Маркс.

Отже, етимологія терміна «капітал» фіксує деякі ключові елементи феномену: він первісно пов’язаний з грішми і являє собою специфічний спосіб організації виробництва.

13.1.2. Перетворення грошей у капітал.

Розглянемо категорію «капітал» у тісному зв’язку з грішми. Ще в середньовічній Західній Європі гроші виступали не тільки як загальний еквівалент, а і як найбільш абстрактна форма суспільного багатства та абсолютний ліквідний засіб. Саме ці характеристики сприяли перетворенню грошей у капітал. Спочатку розглянемо механізм перетворення грошей у капітал і формулу руху грошового капіталу.

Гроші стають капіталом лише тоді, коли їх пускають в обіг для наживи, тобто для одержання грошової суми більшої ніж первісно вкладена.

Якщо продаж одного товару здійснюється задля купівлі іншого, то форма товарного обігу має такий вигляд: Т—Г—Т. Тут гроші обслуговують обмін товарів у функції засобу обігу. Безумовно, що і за такої форми товарного обігу в руках окремих осіб можуть сконцентруватися значні суми грошей. Виникне майнове розшарування, але воно не розкриває сутності категорії «капітал».

13.1.3. Загальна формула руху капіталу

Загальна формула руху капіталу така: Г—Т—Г?, де Г? = = Г + ?Г, а ?Г — це приріст грошей над первісною сумою.

Таким чином, первісно авансована вартість Г не тільки зберігається в обігу, але й змінює свою величину, долучає до себе додаткову суму грошової вартості ?Г, тобто зростає. І саме цей рух перетворює гроші в капітал.

Гроші використовувались як капітал, тобто з метою збагачення, ще за рабовласництва і кріпацтва. У цих суспільствах існували так звані допотопні форми капіталу — торговельний і лихварський.

Торговельний і лихварський капітали діяли у сфері обігу. Вони безпосередньо не вторгалися у сферу виробництва, де продовжували панувати відповідно рабовласницькі і феодальні порядки. Докорінний поворот відбувається тоді, коли поряд з грошовим капіталом виникає продуктивний капітал, формуючи специфічний спосіб організації виробництва, який К. Маркс назвав капіталістичним.

Формула руху капіталу Г—Т—Г? є загальною, тому що в усіх галузях розвинутого товарного господарства рух капіталу виступає в цій формі. Крайні буквені члени цієї формули свідчать, що їй властива суперечність. Оскільки Г? > Г, то виникає питання, що є джерелом ?Г, прибутку. Це є однією з ключових проблем даного курсу політичної економії.