Розділи

загрузка...
10.4.2. Фондова біржа і ринок цінних паперів. ; Політична економія - Кривенко К.Т.

10.4.2. Фондова біржа і ринок цінних паперів.

Необхідність торгівлі цінними паперами породила механізм, що називається фондовим ринком. Важливим його елементом є фондова біржа, що являє собою основну і найбільш ефективну організаційну форму ринку цінних паперів. Згідно з чинним законодавством України фондова біржа є акціонерним товариством, яке зосереджує попит і пропонування цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до законів України, статуту і правил фондової біржі.

Правові норми країн з розвиненими ринковими відносинами розрізняють два ринки цінних паперів: позабіржовий і вторинний, біржовий (фондовий) ринок цінних паперів. Крім того, розрізняють загальнонаціональні, регіональні та місцеві ринки цінних паперів.

Розвиток ринку цінних паперів потребує створення широкої мережі фінансових посередників — інвестиційних фондів і компаній, довірчих товариств, холдингових, страхових компаній і різних консультаційних фірм. У розвинутих європейських країнах намічається тенденція до побудови і розвитку централізованого ринку цінних паперів, так званого «прозорого» ринку. Україна пішла саме цим шляхом, узявши за приклад французьку модель.

Валютна біржа. Що стосується валютної біржі, то це — організаційно оформлений регулярний ринок, на якому відбувається торгівля валютою на основі попиту і пропонування. Як самостійна структура валютна біржа широко функціонувала в період домонополістичного капіталізму. У сучасний період операції з іноземною валютою зосереджені переважно у великих банках. Лише в деяких країнах збереглися валютні біржі як самостійні структури (наприклад, у ФРН, Франції).

В Україні статус валютної біржі надано Українській фондовій біржі (м. Київ). Валютна біржа може здійснювати такі операції: укладати угоди зі своїми членами та організовувати двосторонні угоди між ними на купівлю і продаж іноземної валюти за ринковим курсом; організовувати розрахунки в іноземній і в національній валютах в угодах, які укладені на біржі; визначати поточний ринковий курс іноземної валюти до національної; організовувати операції центрального банку з підтримання курсу національної валюти.

Членами валютної біржі можуть бути комерційні банки, яким видані ліцензії на проведення валютних операцій, а також фінансові установи, яким чинним законодавством надане право на проведення валютних операцій. Операції з купівлі і продажу валюти безпосередньо на біржі мають право здійснювати тільки її члени, які діють від свого імені та за свій рахунок чи за рахунок своїх клієнтів, якими можуть бути національні підприємства, а також уповноважені банки — не члени біржі.

Термінологічний словник

Акція — цінний папір без установленого строку дії, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві і дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду.

Банк — фінансова установа, яка акумулює тимчасово вільні грошові кошти (вклади), надає їх у тимчасове користування у формі кредиту (позики), виступає посередником у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами або окремими особами, регулює грошовий обіг у країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей.

Банківський прибуток — різниця між процентами на вкладений капітал і виплатою процентів за позиками.

Витрати обігу — витрати підприємства сфери обігу, пов’язані з реалізацією продукції.

Дивіденд — дохід, який отримує власник акції за рахунок прибутку акціонерного товариства.

Інфраструктура ринку — система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.

Кредит — позика в грошовій або товарній формі на умовах повернення зі сплатою процента; економічні відносини між кредитором і позичальником.

Норма банківського прибутку — відношення чистого прибутку до власних коштів банку.

Норма (рівень) процента — відношення річного прибутку, що одержується власником грошового капіталу, до суми позичкового капіталу.

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений строк з виплатою фіксованого процента.

Оптова торгівля — здійснення посередницьких функцій між промисловцями і роздрібними торговцями.

Позичковий капітал — грошовий капітал, який надається в позику господарському суб’єкту на певний час, на умовах повернення, за плату у вигляді процента.

Позичковий процент — вартість послуги, яка надається кредитором позичальнику (клієнтові), у вигляді надання йому за плату певної суми грошей на обумовлений строк.

Роздрібна торгівля — реалізація товарів безпосередньо споживачам.

Товарна біржа — форма діяльності оптового ринку з купівлі та продажу товарів за встановленими стандартами і зразками.

Торговий капітал — капітал, який забезпечує рух продукту від виробника до споживача.

Фіктивний капітал — акції, облігації та інші цінні папери, які обертаються на фондовій біржі.

Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також забезпечують інші права, що випливають із цих документів, іншим особам.

Контрольні запитання і навчальні завдання

1. Назвіть функції ринкової інфраструктури.

2. У чому полягає відмінність організаційної інфраструктури ринку від фінансово-кредитної?

3. Загальна формула руху грошового позичкового капіталу Г — Г?. Поясніть джерело різниці Г? — Г.

4. Чим зумовлена різниця між капіталом-власністю і капіталом-функцією?

5. Поясніть економічну природу позичкового процента.

6. Які функції виконує кредит?

7. У чому полягає різниця між центральними банками і комерційними банками?

8. Який капітал належить до торгового капіталу? Чому?

9. Що таке витрати обігу?

10. Поясніть структуру торгового прибутку.

11. Що являють собою цінні папери?