Розділи

загрузка...
8.2.3. Зовнішньоторговельне діловодство; Зовнішньоекономічна політика - Храмов В.О.

8.2.3. Зовнішньоторговельне діловодство

У сучасній зовнішній торгівлі застосовується понад 600 типів різних документів. Це товаровиробничі, транспортні й платіжні документи, що характеризують товар, містять дані про його походження, ціну, якість, кількість тощо. Сучасне діловодство обслуговує зовнішню торгівлю, і без нього вона не може існувати.

Водночас складання різних документів (бланків, форм, декларацій) потребує багато часу й витрат, повідомлення даних, що становлять комерційну таємницю. Це додає діловодству невластивої йому функції однієї з форм прихованого протекціонізму. На початку 70-х років Національний комітет з міжнародної торгівлі США підрахував, що для однієї зовнішньоторговельної операції потрібно підготувати 46 різних документів у 360 примірниках; ця робота триватиме 64 години. Якщо взяти до уваги, що у США на той час здійснювалося до 18 млн експортно-імпортних операцій за рік, то отримаємо 828 млн документів у кількості 6,5 млрд примірників. Це, природно, створювало додаткові труднощі для учасників зовнішньої торгівлі, потребувало багато часу і матеріальних витрат.

Внаслідок опитування, організованого Секретаріатом ГАТТ, було з'ясовано, що вимоги до документів, які супроводжують експортний товар, у багатьох країнах створюють протекціоністський бар'єр на шляху експорту товарів.

У чому ж полягає протекціоністський характер діловиробничої практики?

По-перше, у відсутності єдиних вимог до товаросупровідної документації, а також у тому, що в документах часом є питання, що містять комерційну таємницю.

По-друге, у збільшенні грошових витрат (3-5 % ціни експортованого товару) експортера на здійснення торгової операції внаслідок підготовки додаткової кількості документів, що рівноцінно відповідному збільшенню суми митного збору.

По-третє, велике значення мають так звані консульські формальності. В окремих країнах імпорт пов'язаний з необхідністю підтвердження певних відомостей про товар наданням консульської фактури, що потребує додаткового часу і додаткових витрат.

Отже, вимоги, пов'язані з оформленням різної митної документації, ускладнюють процедуру пропускання товару через кордон, затримують проходження вантажу, а через це підвищується вартість зовнішньоторговельних операцій. Шлях скорочення витрат — використання загальноприйнятих міжнародних стандартів, передусім розроблених Міжнародною організацією стандартів. Крім того, потрібно пристосуватися до правил, що склалися у країні-імпортері.

Останніми роками було здійснено певні кроки щодо уніфікації товаровиробничих документів. Зокрема, такий єдиний пакет розроблений ЄС. Він включає сертифікат про походження товару, свідчення про преференції, декларацію і повідомлення про імпорт, повідомлення про відправлення і відвантажувальну накладну, а також інструкції для заповнення цих документів.