Розділи

загрузка...
8.2. Аналіз рентабельності діяльності підприємств; Економічний аналіз (конспект)

8.2. Аналіз рентабельності діяльності підприємств

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності, окупність витрат і т. д. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання. Їхній розмір показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами.

Існує декілька видів показників рентабельності: рентабельності (окупності) витрат виробництва та інвестиційних проектів; рентабельності продажу; прибутковості капіталу та його частин.

Усі ці показники можуть розраховуватися на основі прибутку (балансового, прибутку від реалізації продукції, чистого прибутку).

Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) обчислюється шляхом відношення валового або чистого прибуткудо суми витрат від реалізованої або виготовленої продукції. Вона показує, який прибуток має підприємство з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Цей показник може розраховуватися як в цілому за підприємством, так і за окремими його підрозділами та видами продукції.

Аналогічно визначається окупність інвестиційних проектів: отримана сума прибутку від проекту ділиться на суму інвестицій у даний проект.

Рентабельність продажу розраховується шляхом ділення прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг або чистого прибутку на суму отриманої виручки. Цей показник характеризує суму прибутку з гривні продажу і розраховується в цілому за підприємством та окремими видами продукції.

Рентабельність капіталу обчислюється відношенням прибутку до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу або окремих його складових: власного, запозиченого, перманентного, основного, оборотного, виробничого капіталу і т. д. При цьому можуть використовуватися показники балансового, валового, чистого прибутку.

У процесі аналізу слід вивчити динаміку названих показників рентабельності, виконання плану за ними і провести порівняння з підприємствами-конкурентами.

Після цього необхідно проаналізувати чинники, що вплинули на зміну рівня рентабельності.

Рівень рентабельності виробничої діяльності (окупність витрат), обчислений у цілому за підприємством, залежить від чотирьох основних чинників першого порядку: зміни обсягу реалізації, структури реалізованої продукції, її собівартості і середніх цін реалізації.

Розрахунок впливу чинників першого порядку на зміну рівня рентабельності в цілому за підприємством можна виконати способом ланцюгових підстановок у такій послідовності:

1) розраховується рівень рентабельності виходячи з планових показників прибутку та затрат (Rпл);

2) розраховується умовна величина рентабельності 1 (Rум1). Для цього умовний прибуток (при фактичних обсягах реалізації, але планових структурі продукції, цінах і собівартості одиниці продукції) ділять на умовні затрати (при фактичних обсягах реалізації, плановій структурі продукції, плановій собівартості);

3) розраховується умовна величина рентабельності 2 (Rум2). Для цього умовний прибуток (при фактичних обсягах реалізації, фактичній структурі продукції, але планових цінах і собівартості одиниці продукції) ділять на умовні затрати (при фактичних обсягах реалізації, фактичній структурі продукції, але плановій собівартості);

4) розраховується умовна величина рентабельності 3 (Rум3). Для цього умовний прибуток (при фактичних обсягах реалізації, фактичній структурі продукції, фактичних цінах, але плановій собівартості одиниці продукції) ділять на умовні затрати (при фактичних обсягах реалізації, фактичній структурі продукції, але плановій собівартості);

5) розраховується фактичний рівень рентабельності (Rф);

6) знаходиться зміна рентабельності: (Rф – Rпл);

7) визначається вплив чинників на зміну рентабельності:

а) вплив обсягу реалізації: (Rум1 – Rпл);

б) вплив структури продукції: (Rум2 – Rум1);

в) впив цін: (Rум3 – Rум2);

г) вплив собівартості: (Rф – Rум3).

Після цього слід провести факторний аналіз рентабельності відносно кожного виду продукції. Рівень рентабельності окремих видів продукції залежить від зміни середньореалізаційних цін і собівартості одиниці продукції. Вплив цих чинників розраховується способом ланцюгових підстановок. Алгоритм розрахунку наступний:

1) розраховується рентабельність на основі планових показників середніх цін і собівартості (Rпл);

2) визначається умовна рентабельність (Rум) (прибуток, розрахований виходячи з фактичних цін і планової собівартості, ділиться на планові затрати);

3) розраховується фактична рентабельність (Rф) та визначається її зміна порівняно з плановим рівнем;

4) розраховується вплив чинників на зміну рівня рентабельності:

а) вплив зміни цін (Rум – Rпл);

б) вплив зміни собівартості (Rф – Rум).

Далі необхідно більш детально вивчити причини зміни середнього рівня цін і способом пропорційного ділення розрахувати їхній вплив на рівень рентабельності. Також потрібно встановити, за рахунок яких чинників змінилася собівартість одиниці продукції, й аналогічним способом визначити їхній вплив на рівень рентабельності.

Такі розрахунки проводяться за кожним видом товарної продукції, що дозволяє більш точно оцінити роботу підприємства і виявити внутрішньогосподарські резерви зростання рентабельності на аналізованому підприємстві.

Аналогічно проводиться факторний аналіз рентабельності продажу, але замість показника затрат при розрахунках використовується показник виручки від реалізації.

За подібною схемою здійснюється і факторний аналіз рентабельності інвестованого капіталу (остання – це відношення балансового прибутку до суми інвестованого основного та оборотного капіталу). Балансовий прибуток залежить від обсягу реалізованої продукції, її структури, собівартості, середнього рівня цін і фінансових результатів від інших видів діяльності, не пов’язаних із реалізацією продукції і послуг. Середньорічна сума основного та оборотного капіталу залежить від обсягу продажів і швидкості обороту капіталу (коефіцієнта оборотності), що визначається відношенням суми обороту до середньорічної суми основного та оборотного капіталу.

Чим швидше обертається капітал на підприємстві, тим менше його потрібно для забезпечення запланованого обсягу продажу. І навпаки: уповільнення оборотності капіталу потребує додаткового залучення коштів для забезпечення того ж обсягу виробництва та реалізації продукції. Таким чином, обсяг продажу сам по собі не справляє впливу на рівень рентабельності, тому що з його зміною пропорційно збільшуються або зменшуються сума прибутку і сума основного та оборотного капіталу за умови незмінності інших чинників.

Взаємозв’язок названих чинників з рівнем рентабельності капіталу можна записати наступним чином:

R = [БП=f (Vрпзаг, ПВі, Ці, Сі, ПФР)] / [К=f (Vрпзаг, ПВі, Коб)],

де БП – балансовий прибуток;

Vрпзаг – загальний обсяг реалізації продукції;

ПВі – структура реалізації;

Пі – середньореалізаційні ціни;

Сі – собівартість одиниці продукції;

ПФР – позареалізаційні фінансові результати;

К – інвестований капітал;

Коб – коефіцієнт оборотності капіталу.

Для розрахунку впливу чинників на рівень рентабельності використовують спосіб ланцюгових підстановок за алгоритмом, аналогічним наведеному вище стосовно аналізу рентабельності виробничої діяльності. Відмінність полягає у кількості умовних величин, що, виходячи з кількості чинників, становитиме 5.

При поглибленому аналізі необхідно вивчити вплив чинників другого рівня, від яких залежить зміна середньореалізаційних цін, собівартості продукції і позареалізаційних результатів.

Аналізують також рентабельність виробничого капіталу, яку обчислюють як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних засобів і середньорічних залишків матеріальних оборотних фондів.

Заключним етапом аналізу є розрахунок резервів підвищення рівня рентабельності.

Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продажу є збільшення суми прибутку від реалізації продукції і зниження собівартості товарної продукції. Для підрахунку резервів слід розрахувати можливу рентабельність (за умови використання резервів зростання обсягів реалізації продукції та прибутків від реалізації, а також резервів зниження собівартості продукції) і відняти від неї показник фактичної рентабельності.

Резерв підвищення рівня рентабельності інвестованого капіталу може бути підрахований аналогічно. При цьому показник “можливої рентабельності” розраховується за умови використання резервів збільшення балансового прибутку і скорочення суми капіталу за рахунок прискорення його оборотності.