Розділи

загрузка...
7 Розділ. Аналіз собівартості продукції підприємств; 7.1. Аналіз загальної суми витрат на виробництво товарної продукції, витрат на гривню товарної продукції, собівартості порівнюваної продукції та найважливіших виробів; Економічний аналіз (конспект)

7 Розділ. Аналіз собівартості продукції підприємств

7.1. Аналіз загальної суми витрат на виробництво товарної продукції, витрат на гривню товарної продукції, собівартості порівнюваної продукції та найважливіших виробів

Собівартість продукції – один з основних якісних показників оцінки діяльності виробничого підприємства, що відображають ефективність використання всіх видів ресурсів у виробничому процесі.

Собівартість характеризує рівень господарської діяльності. При цьому використовується розрахунковий показник, що визначає вплив собівартості на прибуток, – витрати на гривню товарної продукції. Це відношення повної собівартості до обсягу товарної продукції в оптових цінах підприємства.

Планування собівартості і контроль за її рівнем неможливі без аналізу структури витрат, їх динаміки, чинників формування.

Аналіз собівартості продукції включає сукупність економічних розрахунків, пов’язаних з оцінкою правильності нормування, раціональності та економності витрат всіх видів ресурсів, виявленням непродуктивних втрат, розробкою основних напрямів мобілізації внутрішніх резервів виробництва.

Для вибору основних напрямів проведення заходів щодо скорочення витрат на виробництво важливим є вивчення зміни їх окремих елементів (витрат на сировину та матеріали за вирахуванням відходів; витрат на покупні вироби, напівфабрикати, роботи та послуги виробничого характеру, на допоміжні матеріали, паливо та енергію, заробітну плату (основну і додаткову); відрахувань на соціальні заходи, амортизацію основних фондів, інших витрат). Зміна витрат за названими елементами розраховується способом порівняння з планом та за ряд минулих періодів.

У ході аналізу розглядаються також витрати у розрізі статей калькуляції (сировина та матеріали; повернені відходи (віднімаються); покупні вироби, напівфабрикати, послуги виробничого характеру сторонніх підприємств; паливо та енергія на технологічні цілі; основна заробітна плата робітників виробництва; додаткова заробітна плата робітників виробництва; відрахування на соціальні заходи; витрати на підготовку та освоєння виробництва; витрати на утримання та експлуатацію обладнання; загальновиробничі витрати; загальногосподарські витрати; втрати від браку; інші виробничі витрати; позавиробничі витрати). Групування витрат за калькуляцією статей дозволяє конкретизувати їх за місцем виникнення. Оскільки таке ж групування дається в калькуляції кожного виробу, то подальший аналіз може визначити, за якими виробами або виробничими підрозділами підприємства треба провести поглиблене вивчення чинників формування витрат.

Окремому аналізу підлягають непрямі витрати щодо обслуговування виробництва (управління цехами і подібними їм підрозділами основного і допоміжного виробництва; загальнозаводські та аналогічні їм загально-господарські витрати). Згідно з положенням про порядок калькулювання та обліку собівартості продукції за цими видами витрат складаються кошториси. У ході аналізу фактичний рівень цих витрат порівнюють з кошторисними призначеннями і розглядають у динаміці за ряд періодів.

Далі оцінюють виконання плану витрат на гривню товарної продукції. Для цього фактичні витрати на гривню товарної продукції зіставляють з плановими.

Планові витрати на гривню продукції повинні відповідати плановим обсягам товарної продукції в оптових цінах підприємства, плану прибутку і плановим калькуляціям на відповідний період щодо всієї номенклатури продукції. Фактичні витрати на гривню товарної продукції визначаються виходячи з фактичної собівартості всієї товарної продукції і фактичного обсягу товарної продукції в оптових (середніх) цінах підприємства. При розрахунках для отримання більш точних результатів продукцію також оцінюють у порівняльних цінах.

Аналізують вплив окремих чинників на рівень витрат на гривню товарної продукції. Основними серед них є: зміна обсягу виробництва продукції; зміна структури виробництва; зміна оптових цін на продукцію; зміна рівня питомих змінних витрат на одиницю продукції; зміна суми постійних витрат. Вплив названих чинників аналізують способом ланцюгових підстановок. Алгоритм розрахунку наступний:

1) розраховується плановий рівень витрат на гривню товарної продукції: Зпл = витрати за планом / обсяг товарної продукції за планом;

2) розраховується фактичний рівень витрат на гривню товарної продукції: Зф = витрати фактично / обсяг товарної продукції фактично;

3) розраховується умовна величина рівня витрат на гривню товарної продукції 1: Зум1 = витрати за планом, перерахованим на фактичний обсяг виробництва продукції (тобто при фактичному обсязі випуску продукції, але плановій структурі продукції, планових змінних і постійних витратах) / фактичний обсяг товарної продукції при плановій структурі та планових цінах;

4) розраховується умовна величина рівня витрат на гривню товарної продукції 2: Зум2 = витрати за плановим рівнем на фактичний випуск продукції (тобто при фактичному обсязі випуску продукції, фактичній структурі продукції, але планових постійних і змінних витратах) / фактичний обсяг товарної продукції за плановими цінами;

5) розраховується умовна величина рівня витрат на гривню товарної продукції 3: Зум3 = фактичні витрати при плановому рівні постійних витрат (тобто при фактичному обсязі випуску, фактичній структурі продукції, фактичних змінних витратах, але планових постійних витратах) / фактичний обсяг товарної продукції за плановими цінами;

6) розраховується умовна величина рівня витрат на гривню товарної продукції 4: Зум4 = фактичні витрати / фактичний обсяг товарної продукції за плановими цінами;

7) розраховується вплив чинників:

а) зміни обсягу виробництва продукції: (Зум1–Зпл);

б) зміна структури виробництва: (Зум2 – Зум1);

в) зміна рівня питомих змінних витрат на одиницю продукції: (Зум3 – Зум2);

г) зміна суми постійних витрат: (Зум4 – Зум3);

д) зміна оптових цін на продукцію: (Зф – Зум4).

Також у ході аналізу визначають зміну собівартості порівнюваної продукції, витрат за найважливішими видами продукції та їх впливом на загальні показники собівартості, динаміку собівартості порівняно з минулим періодом, її відхилення від плану. Це дозволяє зосередити увагу на проведенні організаційно-технічних заходів щодо економії витрат на конкретних ділянках роботи.

До порівнюваної продукції належать вироби, що випускалися підприємством у звітному та в минулому році, якщо в минулому році їх виробництво не мало дослідного характеру. При проведенні аналізу порівнюються витрати на випуск цієї продукції з рівнем минулого року та з планом, розраховують вплив чинників на зміну собівартості порівнюваної товарної продукції за допомогою прийому ланцюгових підстановок. На зміну собівартості порівнюваної продукції впливають такі чинники: обсяг виробництва порівнюваної товарної продукції; структура порівнюваної товарної продукції; ресурсомісткість продукції; ціни і тарифи на матеріали, енергію, послуги тощо. Методика розрахунку їх впливу така:

1) вплив зміни обсягу виробництва порівнюваної товарної продукції: [(витрати на фактичний обсяг виробництва товарної продукції, розраховані виходячи з фактичного рівня собівартості минулого року) – (витрати на запланований випуск товарної продукції, розраховані виходячи з фактичного рівня собівартості минулого року)] х (% зміни собівартості відносно рівня минулого року) / 100;

2) вплив зміни структури порівнюваної товарної продукції: [(витрати на фактичний обсяг виробництва товарної продукції, розраховані виходячи з планового рівня собівартості звітного року) – (витрати на фактичний випуск товарної продукції, розраховані виходячи з фактичного рівня собівартості минулого року)] х (100 – %зміни собівартості відносно рівня минулого року) / 100;

3) вплив зміни ресурсомісткості продукції: [(витрати на фактичний обсяг виробництва товарної продукції, розраховані виходячи з фактичного рівня собівартості звітного року та планових цін на ресурси) – (витрати на фактичний випуск товарної продукції, розраховані виходячи з планового рівня собівартості звітного року)];

4) зміна цін і тарифів на матеріали, енергію, послуги тощо: [(витрати на фактичний обсяг виробництва товарної продукції, розраховані виходячи з фактичного рівня собівартості звітного року та фактичних цін на ресурси) – (витрати на фактичний випуск товарної продукції, розраховані виходячи з фактичного рівня собівартості звітного року та планових цін на ресурси)].

Після цього аналізують зміну собівартості одиниці найважливіших виробів. При цьому собівартість одиниці продукції розраховують за формулою: С = (сума постійних витрат / обсяг виробництва продукції) + (сума змінних витрат на одиницю продукції). Алгоритм проведення аналізу такий:

1) розраховується загальна зміна собівартості одиниці продукції порівняно з планом;

2) розраховується умовна собівартість одиниці продукції Сум1 (при планових змінних і постійних витратах та фактичних обсягах виробництва);

3) розраховується умовна собівартість одиниці продукції Сум2 (при планових змінних і фактичних постійних витратах та фактичних обсягах виробництва);

4) розраховується вплив чинників на зміну собівартості одиниці продукції:

а) зміни обсягу виробництва продукції: (Сум1 – Спл);

б) зміни суми постійних витрат: (Сум2 – Сум1);

в) зміни питомих змінних витрат: (Сф – Сум2).

У наступному детально вивчають собівартість продукції за кожною статтею витрат.