Розділи

загрузка...
5.2.2. Аналіз ефективності використання основних фондів; Економічний аналіз (конспект)

5.2.2. Аналіз ефективності використання основних фондів

Основним узагальнюючим показником використання основних фондів є фондовіддача. Це відношення обсягу товарної продукції за аналізований період до основних виробничих фондів. Використовується також обернений показник – фондомісткість. Його розраховують як відношення основних виробничих фондів до обсягу товарної продукції.

Перевагою показника фондомісткості є те, що його чисельник може бути розкладений на складові частини за окремими цехами і групами обладнання. Це дозволяє виявити вплив використання техніки на кожній виробничій ділянці на узагальнюючий показник використання фондів.

При визначенні фондовіддачі і фондомісткості обсяг продукції обчислюється у вартісних, натуральних та умовних вимірниках. Основні виробничі фонди визначаються відповідно до вартості, зайнятої площі або в інших вимірниках, причому до уваги береться їх середній хронологічний розмір за аналізований період (як правило – середньорічний).

Більш точно використання основних виробничих фондів відображає показник фондовіддачі, розрахований виходячи з обсягу продукції у натуральному вираженні. Проте натуральні та умовно-натуральні виміри обсягу продукції використовуються лише на підприємствах, що випускають продукцію одного виду, або продукцію, яку можна привести до одного виду.

Для більшості підприємств, що виготовляють широкий спектр виробів, зведені показники фондовіддачі розраховуються виходячи з обсягу продукції у вартісному виразі. При цьому, як правило, застосовується показник обсягу товарної продукції. Хоча можливе використання показників валової реалізованої продукції та ін.

У процесі аналізу вивчається динаміка фондовіддачі та фондомісткості, виконання плану за ними. З метою поглиблення аналізу ефективності використання основних фондів показник фондовіддачі визначається за всіма основними фондами, основними фондами виробничого призначення, активною частиною основних фондів.

Розраховуючи фондовіддачу на основі вартісних показників, слід привести всі вихідні дані до порівнюваного вигляду. Обсяг продукції необхідно скорегувати на зміну оптових цін та структурні зрушення, а вартість основних фондів – на їх переоцінку.
На зміну рівня вартісного показника фондовіддачі впливає ряд чинників різного рівня:

- чинники 1-го рівня – зміна долі активної частини фондів у їх загальній сумі та зміна фондовіддачі активної частини фондів;

- чинники 2-го рівня – зміна структури, часу роботи та середньогодинного виробітку технологічного обладнання;

- чинники 3-го рівня – заміна обладнання та його модернізація.

Розрахунок впливу чинників 1-го рівня на фондовіддачу можна провести за допомогою способу абсолютних різниць. Вплив зміни долі активної частини основних фондів розраховується за формулою:

ФВ = (ПДаф – ПДапл) х ФВапл,

де ФВ – зміна фондовіддачі;

ПДаф, ПДапл – частка активної частини основних фондів у загальній їх сумі фактично та за планом;

ФВапл – фондовіддача активної частини фондів за планом.

Вплив зміни фондовіддачі активної частини основних фондів розраховується за формулою:

ФВ = ПДаф х (ФВаф – ФВапл),

де ПДаф – частка активної частини основних фондів у загальній їх сумі фактично;

ФВаф, ФВапл – фондовіддача активної частини фондів фактично та за планом.

Фондовіддача активної частини фондів (якщо цією частиною вважати лише технологічне обладнання) залежить від структури технологічного обладнання, часу його роботи, середньогодинного виробітку (чинники 2-го рівня). Тобто її можна подати у вигляді формули:

ФВа = К x Тод x ГВ / ОВФа,

де К – кількість одиниць технологічного обладнання;

Тод – час роботи одиниці обладнання;

ГВ – середньогодинний виробіток обладнання;

ОВФа – вартість активної частини основних виробничих фондів.

Час роботи обладнання можна подати таким чином:

Тод = Д x Кзм x Тзм,

де Д – кількість днів роботи;

Кзм – коефіцієнт змінності;

Тзм – середня тривалість зміни.

У свою чергу, вартість активної частини основних виробничих фондів можна подати у вигляді добутку:

ОВФа = К x В,

де К – кількість одиниць технологічного обладнання;

В – середня вартість одиниці технологічного обладнання у порівнюваних цінах.

Враховуючи це, фондовіддача активної частини фондів може бути розрахована за формулою:

ФВа = (К x Д x Кзм x Тзм x ГВ) / (К x В) = (Д x Кзм x Тзм x ГВ) / (В).

Виходячи з наведеної моделі, розраховують вплив окремих чинників на зміну рівня фондовіддачі активної частини основних фондів. При цьому використовується прийом ланцюгових підстановок. Алгоритм розрахунку такий:

1) визначається відхилення фактичного рівня фондовіддачі активної частини основних фондів від планового: (ФВаф – ФВапл);

2) визначається умовна величина фондовіддачі активної частини основних фондів 1 (при фактичній середній вартості одиниці облад-нання та планових інших складових формули): ФВаум1 = (Дпл х Кзм.плх Тзм.пл х ГВпл) / (Вф);

3) визначається умовна величина фондовіддачі активної частини основних фондів 2 (при фактичній структурі обладнання, фактичній кількості відпрацьованих днів та інших планових складових формули): ФВаум2 = (Дфх Кзм.пл х Тзм.пл х ГВпл) / (Вф);

4) визначається умовна величина фондовіддачі активної частини основних фондів 3 (при фактичній структурі обладнання, фактичній кількості відпрацьованих днів, фактичному коефіцієнті змінності та інших планових складових формули): ФВаум3 = (Дфх Кзм.фх Тзм.плх ГВпл) / (Вф);

5) визначається умовна величина фондовіддачі активної частини основних фондів 4 (при фактичній структурі обладнання, фактичній кількості відпрацьованих днів, фактичному коефіцієнті змінності, фактичній середній тривалості зміни та плановому середньогодинному виробітку): ФВаум4 = (Дф х Кзм.ф х Тзм.ф х ГВпл) / (Вф);

6) визначається вплив чинників на зміну фондовіддачі активної частини основних фондів:

а) структури обладнання: (ФВаум1 – ФВапл);

б) цілодобових втрат часу роботи обладнання: (ФВаум2 – ФВаум1);

в) коефіцієнта змінності роботи обладнання: (ФВаум3 – ФВаум2);

г) тривалості зміни: (ФВаум4 – ФВаум3);

д) середньогодинного виробітку: (ФВаф – ФВаум4).

Щоб дізнатися, як ці чинники вплинули на загальну фондовіддачу всіх фондів, необхідно обсяг впливу кожного чинника на фондовіддачу активної частини основних фондів (розрахований за п. 6а – 6г) помножити на фактичну питому вагу активної частини основних фондів у загальній сумі ОВФ.

Чинники 3-го рівня починають діяти у випадку впровадження заходів НТП, що призводять до заміни обладнання або його модернізації. У ході аналізу спочатку необхідно з’ясувати їх вплив на фондовіддачу активної частини основних фондів. Розрахунок проводять за формулою:

ФВа = (Ті x ГВн – Ті x ГВс) / ОВФаф,

де Ті – час роботи і-го обладнання з моменту введення до кінця звітного періоду;

ГВн, ГВс – виробіток продукції за 1-ну машино-годину після і до заміни (модернізації) і-го обладнання.

Вплив чинників 3-го рівня на загальну фондовіддачу всіх фондів визначається шляхом множення отриманого результату на фактичну питому вагу активної частини основних фондів у загальній сумі ОВФ.

У ході аналізу необхідно також з’ясувати вплив зміни величини основних фондів та їх фондовіддачі на зміну обсягу виробництва продукції. При цьому використовують прийом абсолютних різниць, врахувавши, що якісним чинником є фондовіддача. Щоб з’ясувати вплив зміни величини виробничих фондів на обсяги річного виробництва, необхідно відхилення від плану за їхньою середньорічною вартістю помножити на планову фондовіддачу. Щоб з’ясувати вплив зміни фондовіддачі на обсяги річного виробництва, необхідно її відхилення від плану помножити на фактичну середньорічну вартість основних виробничих фондів.