Розділи

загрузка...
ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ; 1 Розділ. Економічний аналіз та його види; 1.1. Поняття та значення економічного аналізу; Економічний аналіз (конспект)

ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

1 Розділ. Економічний аналіз та його види

1.1. Поняття та значення економічного аналізу

Термін “аналіз” кожен студент вищого навчального закладу, незалежно від спеціаль-ності, чує практично на кожному занятті. Навіть учні середньої школи у старших класах використовують його досить часто. Однак, слід зауважити, що це слово можна розуміти по-різному і вживати у багатьох значеннях та з різними відтінками.

Як і більшість основоположних наукових термінів, термін “аналіз” запозичений з грецької мови. Грецьке “analyzis” у перекладі означає “розподіляю”, “відділяю”. Тобто, у вузькому розумінні “аналіз” означає розподіл чогось єдиного на складові частини. Саме в такому значенні цей термін використовується цілим рядом наук, починаючи з природничих. Ще зі школи кожному відомо, що зрозуміти, пізнати явища природи чи походження певних предметів неможливо без їхнього умовного чи прямого поділу на складові. Вивчення окремих складових дає в результаті комплексне уявлення про ціле. Адже саме поділ дає можливість “зазирнути” всередину предмета, явища чи процесу.

Вище викладене дає можливість зробити висновок про те, що аналіз є загальнонауковим методом дослідження та пізнання предметів, явищ і процесів. Оточуючу нас об’єктивну реальність можна пізнати тільки завдяки “розподілу” на складові. Однак, задля отримання певного уявлення про об’єкти дослідження та їх осмислення одного тільки аналізу замало. Необхідне поєднання результатів вивчення, на основі чого виявляються взаємозв’язки та взаємозалежність між окремими частинами предмета. Тобто, як загальнонауковий метод пізнання аналіз використовується завжди разом із синтезом.

Оскільки під аналіз підпадає все, що нас оточує і навіть те, що ми лише подумки уявляємо, то в загальнонауковому та практичному розумінні аналіз можна поділити на багато видів залежно від об’єктів: хімічний, фізичний, біологічний, математичний, економічний і т. д.

Потреба аналізувати виникла у людини разом із потребою осмислено діяти та оцінювати свої дії. Розвиток людської діяльності призводив до розвитку аналітичних здібностей людини та до поділу аналізу залежно від сфер діяльності. У результаті сьогодні можна констатувати факт, що без аналізу неможлива осмислена діяльність людини.

Історія розвитку науки доводить, що нові галузі знань виділяються в самостійні науки тоді, коли визначене коло питань практичної діяльності набуває важливого самостійного значення і потребує поглибленої наукової розробки. Це прямо стосується і економічної науки, яка досліджує та відображає економічну діяльність людини. Розвиток продуктивних сил суспільства та виробничих відносин, невпинне збільшення обсягів виробництва та розширення обміну призводять до виділення в економічній науці окремої галузі – економічного аналізу.

Сьогодні можна розрізняти макроекономіч-ний або загальнотеоретичний економічний аналіз, і мікроекономічний або конкретно-економічний аналіз. Макроекономічний аналіз вивчає економічні явища і процеси на рівні між-національному, національному, міжгалузевому та галузевому, тобто на макрорівнях. Початок його розвитку припадає на 19 століття, хоча деякі його елементи можна прослідкувати навіть у працях економістів 18 століття.

Мікроекономічний аналіз (або аналіз господарської діяльності) застосовується для вивчення економіки окремих підприємств. Як окрема галузь знань він виділився лише в 20 столітті завдяки двом обставинам: новим потребам практики та результатам розвитку загальноекономічної науки. 20 століття знаменується небаченими темпами розвитку продуктивних сил суспільства. Разом з ними вдосконалюються і виробничі відносини. Загальні масштаби виробництва набагато перевищують можливості природньої людської уяви. У зв’язку з цим інтуїтивні рішення, засновані в кращому випадку на приблизному розрахунку, більше не задовольняли управлінських потреб. Виникла необхідність в оптимальних рішеннях, прийнятих на основі комплексного аналізу складних економічних процесів.

Крім того, будь-яка наука у результаті свого розвитку поділяється на галузі. Такий поділ здійснюється з двох причин: накопичення широкого обсягу знань та необхідності задоволення нових потреб практики на основі розширення наукового апарату. Саме в 20 столітті з’являється необхідність прогнозувати та планувати діяльність підприємств. Існуючі галузі економічної науки вже не могли забезпечувати задоволення нових потреб практики. З’являється нова галузь знань, покликана створити наукове підгрунтя вирішення нових питань економічної діяльності.

Нами у подальшому під терміном “економіч-ний аналіз” буде розумітися в основному мікроекономічний аналіз.

Що ж є конкретним об’єктом цієї науки?

Як зазначалося вище, потреба в аналізі виникла через потребу прийняття обгрунтованих управлінських рішень. Тобто, аналіз є функцією системи управління. Оскільки будь-які управ-лінські рішення на підприємствах приймаються за результатами і задля продовження госпо-дарської діяльності, то об’єктом аналізу є саме господарська діяльність підприємства.

Господарська діяльність підприємств – це складна сукупність виробничих відносин у взаємозв’язку з продуктивними силами. Вона складається з багатьох процесів, які умовно можна об’єднати у такі групи:

 матеріально-технічні;

 економічні (ринкові);

 соціальні;

 природоохоронні та ін.

Матеріально-технічні процеси – це технічна і технологічна підготовка виробництва, забезпечення його виробничими ресурсами, функціонування основного та допоміжного виробництва.

Економічні (ринкові) процеси можна поділити на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх відносять затрати праці, витрачання інших ресурсів, формування собівартості, розподіл та формування прибутку і т. ін. До зовнішніх – формування ринкових цін на продукцію, деякі види розрахунків (щодо податків і кредитів) і т. д. Ці процеси протікають одночасно з матеріально-технічними, але мають зовсім іншу природу, зміст і форму прояву.

Соціальні процеси пов’язані зі створенням відповідних умов праці робітників, їх побуту та відпочинку. Саме ця група обумовлює дію так званого людського (особистісного) чинника виробництва.

Природоохоронні процеси пов’язані зі збереженням та покращанням навколишнього природного середовища. Це заходи щодо недопущення забруднення або очищення грунтів, води, повітря, збереження рослинного і тваринного світу.

Усі названі процеси господарської діяльності підприємств відбуваються, як правило, одночасно. Вони тісно взаємопов’язані між собою. Однак, їхня природа, зміст, закономірності здійснення різні. Вони є результатом дії функцій об’єкта управління, в основу яких покладено об’єктивні закони природи та суспільства.

Господарська діяльність вивчається як в цілому, так і за окремими названими частинами (процесами), які також можуть виступати у ролі самостійних об’єктів аналізу. Адже, щоб ефективно управляти нею, необхідно знати її зміст і закономірності функціонування як цілого, так і складових частин. Останнє, в свою чергу, дає можливість глибоко і взаємопов’язано вивчати зміст та розвивати елементи системи управління.

Вище сказане дає можливість зробити деякі висновки щодо ролі економічного аналізу в сучасних умовах. Управління виробництвом вимагає детальної інформації про тенденції та характер змін в економіці підприємства. Її джерелом та методом осмислення є саме економічний аналіз.

Первинна інформація, що отримується управлінцями з бухгалтерських та інших джерел, є, як правило, голими цифрами, що самі по собі ні про що не свідчать. У процесі аналізу вона проходить спеціальну обробку: проводиться порівняння результатів діяльності підприємства за ряд періодів, з показниками інших підприємств галузі; визначається вплив різних чинників на величину результативних показників; виявляються недоліки, невикористані можливості; намічаються перспективи. Після такої обробки розробляються і обгрунтовуються управлінські рішення.

Таким чином, економічний аналіз передує рішенням і діям, обгрунтовує їх. Він є основою наукового управління виробництвом та забезпечує його ефективність. Тобто, економічний аналіз є функцією управління, яка забезпечує наукове обгрунтування рішень.

Аналіз є не тільки засобом обгрунтування рішень, а й контролю за їх виконанням. Адже у ході визначення ефективності впровадження рішення спочатку контролюють дотримання всіх вихідних умов.

Особлива роль аналізу полягає у визначенні резервів підвищення ефективності виробництва. За його результатами розробляються шляхи більш економного використання ресурсів, попереджуються надлишкові витрати та інші недоліки в роботі підприємства. Це набуває надзвичайної актуальності в сьогоднішніх умовах, які відрізняються зростанням дефіциту сировини та її постійним подорожчанням. Аналіз слугує підвищенню ефективності виробництва.