Розділи

загрузка...
3.3.5. Особливості врегулювання суперечок в СОТ; Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

3.3.5. Особливості врегулювання суперечок в СОТ

Прийняття Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок є одним з головних досягнень Уругвайського раунду, особливо для країн, що розвиваються. З січня 1995 року до середини 2001 року в Секретаріат СОТ поступило 234 скарги з 180 різних питань, третина з яких – від країн, що розвиваються (Таблиця 8). Деякі країни, що розвиваються, виступили проти заходів з боку більш розвинених держав. Коста-Ріка, наприклад, подала скаргу в ДСБ проти обмежень США на текстиль з бавовни; Венесуела та Бразилія – проти норм США щодо бензину. Зростає також кількість суперечок між країнами, що розвиваються. Суперечки між ними дали поштовх до зростання кількості запитів про консультації та створення робочих групи в усіх регіонах: Індія – Турція (текстиль), Індонезія – Аргентина (захисні заходи стосовно взуття), Колумбія – Нікарагуа (імпортні збори), Індія – Південна Африка (антидемпінгові мита на фармацевтичні товари), тощо. Однак найменш розвинені країни жодного разу не звертались до механізму врегулювання суперечок [20, 78].

Таблиця 8

Використання механізму врегулювання суперечок

(квітень 1994 – березень 1999) [20]

Кількість суперечок (позивачі)

Кількість суперечок (відповідачі)

США

54

США

30

ЄС

43

ЄС

26

Канада

13

Японія

12

Індія

8

Індія

12

Мексика

7

Корея

10

Японія (7) Бразилія (6) Таїланд (4) Нова Зеландія (4) Гондурас (3) Гватемала (3) Швейцарія (3) Аргентина (2) Угорщина (2) Австрія (2) Чилі (2) Філіппіни (2) Панама (2) Корея (2)

Канада (9) Бразилія (8) Аргентина (8) Австралія (6) Індонезія (4) Туреччина (4) Мексика (3) Чилі (3) Ірландія (3) Гватемала (2) Словаччина (2) Бельгія (2) Угорщина (2) Греція (2) Пакистан (2) Філіппіни (2)

Країни “Четвірки”

118

Країни “Четвірки”

90

Інші країни ОЕСР

22

Інші країни ОЕСР

27

Країни, що розвиваються, та країни з перехідними економіками

43

Країни, що розвиваються, та країни з перехідними економіками

47

Найменш розвинені країни

0

Найменш розвинені країни

0

Разом

183

Разом

164

В наведеній таблиці не зазначено країни, які приймали участь лише в одній справі. Також в таблицю не включено треті сторони суперечок. Триразове зростання активності використання країнами механізму врегулювання суперечок у порівнянні з ГАТТ відображає як: ширше охоплення багатосторонніх правил (не лише правила торгівлі товарами, як було в ГАТТ, але також питання послуг, прав інтелектуальної власності, сільського господарства, текстилю та одягу, тощо), так і зростання кількості членів СОТ. Але основною причиною збільшення кількості процедур з розв‘язання суперечок є зростаюча довіра країн-членів СОТ до цього механізму. В таблиці 9 представлено деякі позови країн-членів СОТ у 2000 році.

Таблиця 9

Деякі запити, отримані в 2000 році

Суперечка

Країна, що подала скаргу

США – компенсаційні мита на певні види обрізного плоского прокату з Бразилії

Бразилія

США – застосування Закону про компенсацію демпінгу та субсидій

Австралія, Бразилія, Чилі, ЄС, Індія, Індонезія, Японія, Корея, Таїланд

Мексика – тимчасові антидемпінгові заходи на електричні трансформатори

Бразилія

Філіппіни - антидемпінгові заходи щодо поліпропіленових смол з Кореї

Корея

Бельгія – застосування заходів, що встановлюють мито на рис

США

ЄС – заходи, що впливають на торгівлю розчинною кавою

Бразилія

Єгипет – заборона імпорту консервованого тунцю з соєвою олією

Таїланд

Бразилія – заходи, що впливають на патентний захист

США

Чилі – система ціноутворення та захисні заходи щодо певної сільськогосподарської продукції

Аргентина

Найбільшу кількість справ протягом 1995-2001 років ДСБ розглядав стосовно: національного режиму щодо внутрішнього оподаткування; режиму найбільшого сприяння; загального скасування кількісних обмежень; розкладів поступок; інтелектуальної власності; Угоди про анти демпінг, при чому ці заходи стосувались найрізноманітніших товарів – від кокосових горіхів до літаків (Додаток 1). Лідером серед країн–відповідачів у суперечках за 6-річний період з моменту заснування Світової організації торгівлі, є США з 53 позовами. ЄС (та його члени) з 46 позовами посідають друге місце. На інші країни припадає: Японія – 14 справ; Аргентина та Індія – по 13; Бразилія та Канада – по 12; Корея – 11.

З моменту створення СОТ та підписання комплексу угод і домовленостей в рамках Уругвайського раунду, система ГАТТУСОТ виступає у вигляді торговельно-економічної ООН, де угоди — це правова основа, a COT - інституційний механізм забезпечення дії цієї системи, де провідну роль відіграє механізм врегулювання торговельних суперечок СОТ.