Розділи

загрузка...
2.4.7. Проблеми і перспективи гармонізації стандартів з охорони прав інтелектуальної власності; Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

2.4.7. Проблеми і перспективи гармонізації стандартів з охорони прав інтелектуальної власності

З одного боку гармонізація стандартів з охорони прав інтелектуальної власності буде здійснюватися легше у галузі патентів, тому що основні принципи тут є більш-менш схожими в різних країнах. Значно важче буде досягти гармонізації стандартів у галузі авторського права, дизайну та торгових марок, де фундаментальні питання в різних країнах розглядаються по-різному згідно з умовами національного ринку та їх політичних режимів.

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності має гармонізуючий вплив на стандарти з охорони прав інтелектуальної власності в усьому світі. Для країн-членів ТРІПС несе в собі як труднощі, так і переваги. До переваг ТРІПС можна віднести:

Заохочення до творчої та інноваційної роботи;

Передача технологій на комерційних умовах;

Зменшення торгівлі підробленими товарами;

Зростання експорту та імпорту.

1. Основним засобом заохочення до творчої та інноваційної роботи є ефективна охорона прав інтелектуальної власності (патенти, авторське право, промислові зразки) шляхом винагороди розумової праці. Також ТРІПС вимагає від країн-членів чіткого дотримання положень, якими передбачається, що власники патентів мають розголошувати технічну інформацію, яка дозволить кваліфікованим спеціалістам відтворити винаходи. А це в свою чергу дасть можливість промисловому сектору використовувати її для подальших досліджень та розробки процесів і нових видів продукції, які відрізняються від запатентованих. Звичайно, таке стимулювання піде на користь усієї країни в цілому.

2. Очевидно, що захист прав інтелектуальної власності є важливим фактором в прийнятті рішень компаніями розвинених країн щодо інвестування в країни, що розвиваються. Зазвичай це можна побачити, наприклад, у прийнятті інвестиційних рішень в хімічній та фармацевтичній галузях промисловості. Посилена охорона прав інтелектуальної власності буде заохочуватиме іноземних партнерів створювати спільні підприємства для проведення дослідницької роботи в країнах, що розвиваються.

3. Поширення виробництва підроблених товарів часто викликане тим фактом, що малі підприємства не повністю усвідомлюють правові наслідки застосування товарних знаків без дозволу їх власників. Також підробка товарів несприятливо позначається на експортних інтересах малих підприємств, які виробляють товари по ліцензії для інших країн.

4. Основна проблема експортно-імпортних операцій полягає в вивченні того чи підлягає продукція патентуванню або іншому виду захисту прав інтелектуальної власності на конкретному експортному ринку. Якщо запропонований для продажу на будь-якому закордонному ринку товар має товарний знак, то необхідно буде забезпечити, щоб будь-який подібний знак не використовувався і не реєструвався на цьому ринку.

Труднощі виникають у зв’язку з:

необхідністю внесення змін до системи захисту прав інтелектуальної власності;

необхідністю відслідковування незаконних махінацій;

передачею “традиційних знань”.

Дійсно, згідно зобов‘язань щодо прав інтелектуальної власності більшість країн, що розвиваються, повинні:

внести поправки щодо строку дії патентного захисту, якщо він коротший за 20 років;

комп’ютерні програми мають охоронятися згідно з авторським правом як літературні твори;

виконати положення ТРІПС щодо патентування фармацевтичних та агрохімічних продуктів.

Запровадження системи жорсткішого захисту прав інтелектуальної власності повинно сприяти попередженню використання шляхом махінацій та інших засобів розроблені іноземними компаніями технології, на які останні мають патентні права. Передбачається, що компанії, які мають зареєстровані патенти, повинні бути уважнішими до забезпечення того, щоб їх запатентовані технології не використовувалися без сплати роялті.

За останні роки значно збільшилася питома вага науково-дослідних розробок у галузі біотехнології та генетичної інженерії. Прикладом може бути знання властивостей рослин, які передаються з вуст в уста від одного покоління до іншого (наприклад, рослин, які є лише в тропіках і мають властивості підтримувати життя). Положення ТРІПС та Конвенція з біологічного різноманіття, розглядає питання того, яким чином країни, де розташовані генетичні ресурси, можуть приймати участь у проведенні науково-дослідної діяльності у галузі біотехнології та ділитися результатами такої діяльності.

Отже можна стверджувати, що в середньо- та довгостроковій перспективі гармонізація стандартів з охорони прав інтелектуальної власності, як передбачено в ТРІПС, матиме позитивний вплив на стимулювання винахідницької діяльності, перш за все, в країнах, що розвиваються. Однак, у короткостроковій перспективі, як показують деякі дослідження, кращий захист може примусити галузі промисловості в певних секторах, таких як фармацевтичний та хімічний, платити вищі ціни за придбання запатентованих технологій.

Взагалі, для того щоб уникнути суперечок, пов’язаними з торговими аспектами прав інтелектуальної власності, усім підприємствам, що займаються зовнішньою торгівлею, необхідно не тільки самим ознайомитися з положеннями ТРІПС, але й повністю усвідомити зобов’язання, які вона їм надає.

Створення правил щодо захисту прав інтелектуальної власності продовжуватиметься і надалі. Пункти 17-19 Декларації Міністрів Четвертої Міністерської конференції СОТ присвячені саме подальшій роботі в сфері захисту цих прав, а саме:

важливості впровадження Угоди ТРІПС таким чином, щоб це сприяло охороні здоров‘я шляхом як спрощення доступу до існуючих лікарських засобів, так і створення нових;

необхідності вирішення проблем, що можуть постати при застосуванні обов‘язкового ліцензування перед країнами, які мають незначні чи зовсім не мають можливостей виробляти фармацевтичні препарати;

подовження до 1 січня 2016 року для найменш розвинутих країн терміну застосування ними правил патентування фармацевтичних препаратів;

створення багатосторонньої системи повідомлення про географічні зазначення походження вин та алкогольних напоїв, а також реєстрації їх географічних зазначень.

Література

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності у книзі: Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. – К. “Вимір”, Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ, 1998. – C.336-370.

Андрощук Г., Крайнев П., Кавасс И. Право интеллектуальной собственности: торговые аспекты. Науч.-практ. изд.- К.: Издательский Дом «Ин Юре», 2000. – 164 с.

Брага К. Торговельні аспекти прав інтелектуальної власності: результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів та його економічні наслідки. – Тексти доповідей на конференції Світового Банку, 26-27 січня 1995 р.

Брукинг Э. Интеллектуальный капитал /Пер. с англ. под. ред. Л.Н.Ковалик. – СПб: Питер, 2001. – 288 с.

Осика С.Г., Пятницький В.Т., Оніщук О.В., Осика А.С., Штефанюк О.В. – Регулювання ринків товарів і послуг на засадах норм і принципів системи ГАТТ/СОТ. – К.: УАЗТ, 2000. – 336 с.

Циганкова Т.М. Міжнародний маркетинг: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 120 с.

Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 488 с.

Bern Convention for Protection of Literary and Artistic Works. – Geneva: WIPO, 1996. – 57 p.

Business Guide to the World Trading System. Second edition. /International Trade Center and Commonwealth Secretariat. Geneva: ITC/CS, 1999. 329 p.

Implication of the TRIPS Agreement in treaties administered by WIPO. – Geneva: WIPO, 1997. – 83 p.

Introduction to the Basic Notion of Intellectual Property and the Enforcement Under the TRIPS Agreement. Document prepared by the International Bureau of WIPO. – WIPO/IPR/ PKT/97/1.

Ministerial Declaration. World Trade Organization. Ministerial Conference. Fourth Session. Doha, 9-14 November 2001. – WT/MIN(01)/DEC/W/114.

Rome Convention, 1961. International Convention for the protection of performers, producers of phonograms and broadcasting organizations. – Geneva: WIPO, 1997. – 16 p.

Trade Training Program. Module 11: Intellectual Property Rights and Trade. Catapult network. Centre for Trade Policy and Law (Canada).

Trebilcock M.J., Howse R. The Regulation of International Trade. Second Edition. – TJ International Ltd, Padstow, Cornwall. 2000. – 612 p.