Розділи

загрузка...
2.4.5. Процедури та заходи щодо захисту прав інтелектуальної власності; Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

2.4.5. Процедури та заходи щодо захисту прав інтелектуальної власності

Зазначені нижче положення є загальними зобов’язаннями країн-членів СОТ щодо захисту прав інтелектуальної власності. Розглянемо їх більш детально.

Згідно угоди ТРІПС країни-члени повинні гарантувати, що процедури щодо захисту прав інтелектуальної власності передбачаються їхнім законодавством з тим, щоб дозволити ефективні заходи проти будь-якої дії, що порушує права інтелектуальної власності, включаючи термінові заходи, спрямовані на запобігання порушень та заходи, що стримують від подальших порушень. Такі процедури мають відповідати таким основним принципам:

застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення бар'єрів для законної торгівлі;

забезпечити гарантії проти зловживань;

бути справедливими та рівними для всіх;

не повинні бути безпідставно ускладненими;

вартість їх здійснення не повинна бути високою;

не містити безпідставних часових обмежень або невиправданих затримок;

мати обгрунтоване рішення по суті справи, бажано викладене у письмовій формі;

сторони повинні мати можливість апеляції до суду щодо адміністративних рішень;

рішення по суті справи повинні базуватись лише на свідченнях. [1, с. 355].

Треба також зазначити, що країни-члени СОТ щодо процедур стосовно захисту прав інтелектуальної власності не мають жодних зобов’язань щодо:

надання можливості перегляду виправдання у кримінальних справах (Ст. 41.4 Угоди ТРІПС);

запровадження відмінної від діючої у них системи судочинства;

розподілу ресурсів між захистом прав інтелектуальної власності та виконанням законодавства в цілому (Ст. 41.5 Угоди ТРІПС).

Країни-члени СОТ при застосуванні цивільно-правових та адміністративних процедур захисту прав інтелектуальної власності мають забезпечити:

доступність процедури;

відповідачі повинні мати право на письмові повідомлення, які мають бути своєчасними, містити “достатньо докладний виклад”, в тому числі підставу для претензій;

можливість представлення незалежними адвокатами;

процедури не повинні мати надмірно обтяжливих вимог щодо обов'язкової особистої присутності;

надання всім сторонам таких процедури можливості для підтвердження своїх претензій і для представлення всіх відповідних доказів;

забезпечення засобів визначення та захисту конфіденційної інформації за умови, що це не суперечить існуючим конституційним вимогам.

Положення ТРІПС також містять наступні особливості процедури щодо охорони прав інтелектуальної власності стосовно доказів:

надання органам судової влади права вимагати представлення відповідачем у судовому розгляді доказу на підтвердження претензій, який знаходиться під його контролем і наведений іншою стороною такого розгляду. При необхідності для надання такого доказу має гарантуватись захист конфіденційності;

надання органам судової влади права прийняття попередніх та заключних рішень на основі представленої інформації у випадках, коли сторона судового розгляду добровільно і без достатніх підстав відмовляє у доступі до необхідної інформації, або встановлює значні перешкоди у здійсненні процедури, пов’язаної із заходом щодо захисту прав [1, с. 356].

Згідно ТРІПС органи судової влади повинні мати право вимагати від сторони припинити порушення прав інтелектуальної власності та запобігти введенню до комерційних каналів під їх юрисдикцією імпортованих товарів, що ввозяться з порушенням прав інтелектуальної власності, відразу після проходження такими товарами митного кордону.

Країни-члени СОТ не мають зобов'язань щодо надання таких повноважень судовим органам стосовно об'єкта, що охороняється, придбаного або замовленого стороною судочинства, що є “невинним порушником законодавства”.

Згідно ТРІПС органи судової влади повинні мати право:

вимагати від порушника сплачувати власнику прав збитки у розмірі, достатньому для адекватної компенсації шкоди, якої зазнав власник прав через порушення його прав інтелектуальної власності порушником, який свідомо або маючи достатні підстави для свідомої дії брав участь у порушенні та вимагати від порушника сплатити власнику прав витрати, які можуть включати відповідну винагороду адвокату. У відповідних випадках Члени можуть дозволити судовим органам вимагати стягнення прибутку та/або сплати встановлених раніше збитків навіть у випадках, коли порушник несвідомо або маючи достатні підстави щоб знати, брав участь у порушенні;

вимагати від порушника інформувати власника прав про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні товарів та послуг, що порушують його права, а також про їхні канали розповсюдження;

наказувати стороні, за вимогою якої було вжито заходів і яка порушила процедури захисту прав, надати стороні, яка зазнала хибних обмежень або була позбавлена права, адекватну компенсацію за шкоду, завдану їй внаслідок такого зловживання;

вимагати від заявника сплатити витрати відповідача, які можуть включати оплату відповідних послуг адвоката;

вимагати виконання негайних та ефективних тимчасових заходів з метою: (а) запобігання порушень будь-якого права інтелектуальної власності і, зокрема, запобігати введенню до комерційних каналів під їх юрисдикцією товарів, включаючи імпортовані товари, відразу після проходження митного кордону та (b) збереження відповідних доказів відносно інкримінованого порушення;

ухвалювати принаймні попередні заходи там, де це доречно, особливо коли будь-яке відстрочення може завдати непоправної шкоди власнику прав або коли є очевидний ризик того, що доказ буде знищено;

вимагати від заявника надати всі прийнятні можливі докази з метою задовольнити їх з достатнім рівнем певності у тому, що заявник є власником права і що права заявника були порушені або невідворотно будуть порушені, і видати заявнику судове розпорядження щодо забезпечення застави або еквівалентної гарантії, достатньої для того, щоб захистити відповідача і запобігти зловживанню;

надати іншу інформацію, необхідну для ідентифікації товарів, про які йдеться;

Слід зауважити, що країни-члени повинні також прийняти процедури для того, щоб надавати можливість власнику прав, який має дійсні підстави підозрювати, що може відбуватися імпортування товарів з фальсифікованим товарним знаком або товарів, створених з порушенням авторських прав, подати до компетентних органів, адміністративних або судових, письмову заяву з проханням, щоб митні органи затримали ці товари і не випускали їх у вільний обіг. Країни-члени можуть уможливити подання такої заяви стосовно товарів, які мають відношення до іншого порушення прав інтелектуальної власності, за умови виконання вимог цього розділу. Країни-члени також можуть забезпечити відповідні процедури стосовно призупинення переміщення через митний кордон товарів, що порушують права інтелектуальної власності, призначених для експорту з їх території [1, с.360].

Країни-члени СОТ повинні мати право вимагати від заявника права надати заставу або еквівалентну гарантію, достатні для захисту відповідача та компетентних органів, а також щоб запобігти зловживанню. Власник, імпортер або одержувач товарів (що включають промислові зразки, патенти, топографії інтегральних мікросхем або інформації, яка не підлягає розголошенню), вільний обіг, яких було припинено митними органами на підставі рішень, інших, ніж рішення судових або інших незалежних органів, і період часу для застосування заходу закінчився без надання тимчасового права на звільнення товарів уповноваженими на це органами, і при тому, що всі інші умови імпортування були виконані, повинен мати право права на проходження товарами митного кордону при внесенні такої застави, суми якої достатньо для захисту власника прав від будь-якого порушення. Застава повертається, якщо власник прав не зміг протягом прийнятого періоду часу домогтися в суді права на позов.

Важливим є те, що країни-члени СОТ повинні негайно повідомити імпортера та заявника про призупинення проходження митного кордону товарами. Якщо протягом періоду, що не перевищує 10 робочих днів після того, як заявник отримав повідомлення про призупинення, митні органи не були поінформовані про те, що судовий розгляд, який веде до рішення за конкретними обставинами справи, ініційований стороною іншою, ніж відповідач, або що уповноважені органи належним чином вжили тимчасових заходів, що продовжили призупинення проходження митного кордону товарами, товари повинні пройти митний кордон при тому, що всі інші умови імпорту або експорту були виконані: у відповідних випадках це часове обмеження може бути подовжене ще на 10 робочих днів. Якщо судовий розгляд, що веде до прийняття рішення за конкретними обставинами справи, ініційовано, — перегляд, включаючи право бути вислуханим, має відбуватися на прохання відповідача з метою вирішити протягом прийнятого періоду часу, чи слід ці заходи змінити, скасувати або підтвердити (Ст. 55 Угоди ТРІПС “Тривалість призупинення”).

Відповідні органи повинні мати право вимагати від заявника сплатити імпортеру, одержувачу вантажу або власнику товарів відповідне відшкодування за будь-яку шкоду, якої вони зазнали через незаконне затримання товарів або помилкове затримання товарів (Ст. 56 Угоди ТРІПС “Відшкодування збитків імпортеру та власнику товарів”).

Без завдання шкоди захисту конфіденційної інформації країни-члени повинні забезпечити компетентні органи правом надавати власнику прав достатні можливості для проведення силами митних органів інспектування будь-яких товарів з тим, щоб підкріпити доказами претензії власника права. Компетентні органи повинні також мати право надавати імпортеру еквівалентні можливості для інспектування будь-яких таких товарів. У разі прийнятого позитивного рішення за конкретними обставинами справи, країни-члени можуть надати компетентним органам право інформувати власника прав про імена та адреси відправника вантажу, імпортера та одержувача вантажу, а також про кількість товарів (Ст. 57 Угоди ТРІПС “Право на інспекцію та інформацію”).

Країни-члени можуть не застосовувати вищезгадані положення до незначної кількості товарів некомерційного призначення, які містяться в особистому багажі осіб або відправляються малими партіями (Ст. 60 Угоди ТРІПС).

Країни-члени повинні забезпечити застосування кримінальних процедур та штрафів принаймні у випадках навмисної фальсифікації товарного знака або з порушенням авторських прав у комерційних масштабах. Заходи покарання повинні включати ув'язнення та/або грошові штрафи, достатні для того, щоб служити засобом стримування відповідно до рівня покарання, який застосовується у випадках злочинів відповідної тяжкості. У відповідних випадках заходи покарання повинні також включати накладення арешту, конфіскацію та знищення товарів, що порушують право, та будь-яких матеріалів або обладнання, які значною мірою були використані при вчиненні порушення. Країни-члени можуть передбачити застосування кримінальних процедур та покарання і в інших випадках порушення прав інтелектуальної власності, особливо коли вони вчинені навмисно та в комерційних масштабах (Ст. 61 Угоди ТРІПС).