Розділи

загрузка...
2.4.4.4. Промислові зразки; Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

2.4.4.4. Промислові зразки

В Угоді ТРІПС передбачені вимоги щодо охорони (Стаття 25) та охорона прав (Стаття 26) стосовно промислових зразків. При цьому в документі не дається визначення промислового зразка, а тільки зазначається, що країни-члени повинні “забезпечувати охорону незалежно розроблених промислових зразків, які є новими або оригінальними”. Крім того, в національних законодавствах країн може бути передбачено, що такий захист “не поширюється на зразки через, головним чином, технологічні або функціональні міркування”. [ТРІПС. с.347]

Під промисловим зразком розуміють елементи оформлення, дизайну, естетичні аспекти виробу. Зразок може складатися з трьохвимірних компонентів, таких як форма або поверхня якогось виробу або двомірних компонентів, таких як малюнок, лінії і колір. Промислові зразки застосовуються в широкому спектрі промислових виробів і творів ремісничої творчості - від технічного і медичного устаткування до годинників, ювелірних прикрас і інших ексклюзивних виробів від кухонного посуду і побутових електроприладів до транспортних засобів і архітектурних об’єктів, від малюнків на тканині до товарів для відпочинку і спорту.

Для надання охорони на промисловий зразок, відповідно до національного законодавства більшості країн, він повинен мати зовнішньо привабливий вигляд. Це означає, що промисловий зразок головним чином має естетичну природу і не припускає охорону технічних особливостей того виробу, частиною якого він є.

За рахунок використання елементів промислових зразків виріб набуває зовнішньої і споживчої привабливості, в результаті чого зростає і комерційна вартість виробу, а також можливість його реалізації на ринку.

Якщо промисловий зразок охороняється, то його власник – фізична або юридична особа, що зареєструвала зразок, забезпечує собі виключне право на захист від несанкціонованого копіювання або імітації зразка третіми особами. Це сприяє отриманню справедливого прибутку на вкладений капітал. Ефективна система охорони також приносить користь споживачам і суспільству в цілому, забезпечуючи доброчинну конкуренцію і дотримання правил торгівлі. Крім того, охорона промислових зразків сприяє економічному розвитку, активізуючи художню творчість у промисловості і виробництві, а також у традиційних сферах мистецтва і художніх промислах, що сприяє пожвавленню комерційної діяльності і експорту національної продукції.

Створити промислові зразки і забезпечити їх охорону відносно недорого і просто, що під силу невеликим і середнім підприємствам, а також окремим художникам і ремісникам, як у промислово розвинених, так і в країнах, що розвиваються.

У більшості країн для надання охорони відповідно до законодавства про промислові зразки його необхідно зареєструвати. Для цього зразок повинен мати новизну або оригінальність. У різних країнах цим термінам даються різні визначення, і кожна країна може встановити свій порядок реєстрації. У загальному випадку «новий» означає, що наскільки відомо, аналогічний або подібний зразок до цього не існував. При реєстрації промислового зразка видається посвідчення про реєстрацію. Країни-члени СОТ визначили, що строк захисту прав щодо промислових зразків має бути не меншим ніж 10 років. [1, с.348]

В Угоді ТРІПС передбачено, що в залежності від конкретного національного законодавства і від самого зразка, промисловий зразок може стати об’єктом охорони як твору мистецтва відповідно до законодавства з авторського права. У деяких країнах охорона того самого об’єкта може здійснюватися паралельно: як промислового зразка і як твору мистецтва. У інших країнах авторське право й охорона промислових зразків взаємно виключають один одного: якщо власник вибирає один варіант охорони, він не може одночасно скористатися іншим.

У певних обставинах можна забезпечити охорону промислового зразка відповідно до законодавства про недобросовісну конкуренцію, хоча при цьому умови охорони, гарантовані права і засоби правового захисту можуть бути цілком іншими.

Зазвичай охорона промислового зразка обмежується територією країни, у якій надана охорона. У рамках Гаагської угоди про міжнародне депонування промислових зразків, адміністративні функції якого виконує ВОІВ, пропонується новий порядок міжнародної реєстрації. Заявник може подати заявку на одну міжнародну реєстрацію або у ВОІВ, або в національному відомстві країни - учасниці Угоди. Потім зразку надається охорона в тих країнах - учасницях Угоди, у яких власник бажає її одержати.

Країни-члени СОТ можуть передбачати обмежені винятки щодо охорони промислових зразків за умови, що такі винятки не будуть суперечити нормальному застосуванню промислових зразків і не будуть завдавати шкоди законним інтересам власників зразків, з урахуванням інтересів третіх сторін. [1, с.348]