Розділи

загрузка...
2.4.3. Структура Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності; Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

2.4.3. Структура Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Додаток 1С до Марракеської Угоди про заснування Світової організації торгівлі) заснована на наступних принципах:

встановлення стандартів охорони та виконання прав інтелектуальної власності;

надання національного режиму охорони;

надання режиму охорони країнам найбільшого сприяння;

додержання міжнародних конвенцій щодо охорони інтелектуальної власності.

В преамбулі до Угоди ТРІПС визначено п’ять основних напрямів, з яких виникла необхідність застосування нових норм та правил. Тому можна сказати, що методологічно Угода ТРІПС поділяється на п’ять частин для вирішення наступних проблем:

застосування в міжнародній торговельній практиці принципів ГАТТ 1994 та міжнародних угод або конвенцій з інтелектуальної власності, які мають відношення до ТРІПС;

забезпечення відповідними стандартами та принципами, що стосуються можливості надання, а також сфери дії і використання пов’язаних з торгівлею прав інтелектуальної власності;

забезпечення ефективними та відповідними примусовими засобами захисту прав інтелектуальної власності, що пов’язані з торгівлею, з урахуванням розбіжностей, що існують в національних законодавчих системах з цього питання;

створення ефективних і швидких процедур для багатостороннього запобігання та врегулювання суперечок між урядами;

розробка заходів перехідного періоду, спрямованих на максимально повну участь у кінцевих результатах переговорів. [1, с.337]

А з юридичної точки зору, як міжнародний правовий документ Угода ТРІПС складається з семи розділів і містить 73 статті:

Частина І. Загальні положення та основні причини

Частина ІІ. Стандарти щодо наявності, сфери дії та використання прав інтелектуальної власності

1. Авторське право та суміжні права

2. Товарні знаки

3. Географічні зазначення

4. Промислові зразки

5. Патенти

6. Компонування (топографії) інтегральних мікросхем

7. Захист нерозголошуваної інформації

8. Контроль за практикою антиконкурентних дій у договірних ліцензіях

Частина ІІІ. Захист прав інтелектуальної власності

1. Загальні зобов’язання

2. Цивільно-правові та адміністративні процедури і засоби правового захисту

3. Тимчасові заходи

4. Спеціальні вимоги щодо заходів на кордоні

5. Кримінальні процедури

Частина IV. Набуття та підтримання чинності прав інтелектуальної власності та відповіді процедури INTER PARTES

Частина V. Запобігання та врегулювання суперечок

Частина VІ. Домовленості на перехідний період

Частина VІІ. Інституційні домовленості: заключні положення

У першій частині Угоди ТРІПС сформульовані загальні положення й основні принципи міжнародної торгівлі результатами творчої праці, зокрема, принцип національного режиму, відповідно до якого громадянам іноземних держав надається режим не менш сприятливий, ніж режим, що надається власним громадянам (спеціально сформульований у контексті захисту прав інтелектуальної власності). Частина І також містить положення про режим найбільшого сприяння (РНС), тобто поширення на громадян усіх держав будь-якої переваги, наданої в цій області громадянам будь-якої закордонної країни, навіть якщо такий режим стає більш сприятливим, ніж для своїх громадян.

ТРІПС зобов’язує країни-члени додержуватися міжнародних багатосторонніх конвенцій щодо охорони прав інтелектуальної власності, а саме Паризької конвенції (1967, ст.1-21), та Додатку Бернської конвенції про захист творів літератури та мистецтва (1971) (за виключенням ст. 6bis, яка стосується “морального права автора”).

У другій частині Угоди TРІПС подані різноманітні види інтелектуальної власності. У відношенні кожного об’єкта правової охорони Угода домагається гарантій того, щоб у якості відправної точки для відповідних стандартів захисту інтелектуальної власності, що існують у всіх країнах-учасницях цієї Угоди, були узяті основні зобов’язання вже існуючих міжнародних конвенцій з питань захисту прав окремих видів інтелектуальної власності, прийнятих у різний час, зокрема Паризької Конвенції про захист промислової власності (1967 р.) та Бернської Конвенції про захист літературних і художніх творів (1971 p.).

Угода ТРІПС встановила додатково ряд нових стандартів більш високого рівня захисту прав у тих областях, де вони вважалися неадекватними.

Так, стосовно авторського права Угода прирівнює комп‘ютерні програми до літературних творів, а це означає, що вони охороняються тепер подібно до захисту, що надається літературним творам за Бернською Конвенцією. Крім того Угода передбачає захист баз даних.

Ключовим доповненням до існуючих міжнародних норм у частині авторського права є також положення про право на здійснення комерційного прокату (оренди), відповідно до якого автори комп’ютерних програм та кінематографічних творів та їх правонаступники мають право дозволяти або забороняти прокат оригіналів або копій авторських творів широкому загалу. Передбачено також захист прав виконавців, виробників фонограм (звукозаписів) та радіомовних організацій. Виконавці отримали права захисту від несанкціонованих записів їх виступів, а також їх відтворення (ефірного мовлення чи прямої публічної трансляції виконань виступів в прямому ефірі для широкого загалу). Виробники фонограм - право дозволяти або забороняти пряме чи опосередковане відтворення своїх фонограм. Строк захисту, що надається виконавцям та виробникам фонограм, триває принаймні до закінчення 50-річного терміну. Мінімальні стандарти захисту прав передбачено і для інших видів інтелектуальної власності.

Частина ІІІ Угоди присвячена найактуальнішій проблемі міжнародної торгівлі – захисту прав інтелектуальної власності. В ній сформульовані загальні зобов’язання сторін, а також визначені процедури і засоби захисту прав інтелектуальної власності.

Наступна частина Угоди регулює процес набуття та підтримання чинності прав інтелектуальної власності та здійснення відповідних процедур між сторонами. Це перш за все стосується запобіжних заходів щодо скорочення захисту прав інтелектуальної власності, їх охорони щодо знаків послуг, застосування загальних принципів до процедур у сфері прав інтелектуальної власності, а також порядку перегляду рішень.

Як і у всіх Угодах СОТ в ТРІПС передбачені заходи щодо запобігання, а в разі необхідності – врегулювання суперечок (Частина V). Згідно принципу прозорості ці заходи передбачають публікації і надання країнам-членам СОТ інформації (крім конфіденційної) та повідомлення до Ради ТРІПС.

Домовленості про перехідний період (Частина VI) стосуються різних термінів приведення національних законодавств, інструкцій і правил у відповідність до положень Угоди, деяких виключень для країн що розвиваються, а також вимоги не вживати будь-яких заходів, які б спровокували зниження рівня захисту прав інтелектуальної власності. Для розвинених країн перехідний період закінчився 1 січня 1996 р., для країн з перехідною економікою і країн що розвиваються – 1 січня 2000 р., а для найменш розвинених країн перехідний період закінчиться 1 січня 2006 року. [1, с.365]

Останній (VII) розділ Угоди ТРІПС – “Інституційні домовленості: заключні положення – включає положення і домовленості щодо створення Ради з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності, міжнародного співробітництва, порядку і процедури внесення змін до Угоди, а також умов і правил вжиття винятків щодо безпеки”.