Розділи

загрузка...
2.3. Міжнародні правила торгівлі послугами (ГАТС); 2.3.1. Стан та тенденції світової торгівлі послугами; Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

2.3. Міжнародні правила торгівлі послугами (ГАТС)

2.3.1. Стан та тенденції світової торгівлі послугами

Стрімкий науково-технічний прогрес декількох останніх десятиріч в сфері транспорту, обчислювальної техніки і телекомунікацій, в тому числі розвиток Інтернету та електронної торгівлі, надав підприємствам можливість використовувати більш віддалені ресурси і обслуговувати все більш комплексні ринки. Ця тенденція до глобалізації, яка додатково підсилюється політикою лібералізації та заняттям бар’єрів регулювання економічної діяльності, обумовила усталене зростання обсягів міжнародних інвестицій і розширення торгівлі товарами, а особливо послугами. Вдосконалення засобів зв’язку та поява значної кількості багатонаціональних фірм також спрощують пересування людей в якості як самостійних постачальників послуг, так і найманих робітників. За оцінками експертів ООН вже у 80-х роках послуги становили приблизно 65% валового глобального продукту. Згідно показників платіжних балансів країн частка послуг сягає на сьогодні 20% обсягу світової торгівлі, а сфера послуг є найбільшим реципієнтом міжнародних інвестицій, які в 1999 році складали понад 50% світових інвестиційних потоків. [21]

За даними канадської консалтингової фірми Service-Growth Consultants Inc. частка послуг в світовій торгівлі сягає 28% з урахуванням внутрішньо корпоративних послуг. Крім того, серед 100 найбільш прибуткових компаній світу майже 60 є сервісними фірмами. При цьому останні є відносно більш ефективними: в середньому сервісна фірма отримує доходу в розрахунку на одного працюючого на 45% більше, ніж виробнича. [12]

Однак не дивлячись на це, протягом багатьох років послуги практично не вивчались в міжнародній економіці. Частково це пов’язано з тим, що оцінка торгівлі послугами за своєю сутністю є більш складною, ніж оцінка торгівлі товарами. Послуги значно складніше піддаються формалізованому визначенню. Деякі послуги визначаються скоріше абстрактними поняттями, ніж будь-якою фізичною властивістю або фізичною функцією. На відмінну від торгівлі товарами, в сфері торгівлі послугами митний кордон не перетинає вантаж, який має міжнародний товарний код і супроводжується документацією з описом товару, інформацією щодо його кількості, якості тощо, а також не існує адміністративної системи стягування мита, завдяки якій збирається необхідна для аналізу інформація про рух товарів в міжнародній торгівлі. Отримання необхідної інформації про торгівлю послугами (після визначення її змісту) залежить від однакового трактування визначень постачальниками таких даних. Це, в свою чергу, визначається тією інформацією, яка може бути отримана з бухгалтерської звітності, або різноманітних інформаційних джерел, включаючи адміністративні. Відомо, що на сьогодні фахівці міжнародних економічних організацій користуються кількома визначення послуг. І СОТ також в Генеральній угоді з торгівлі послугами не дає визначення послуги, а обмежується характеристикою чотирьох способів їх надання.

Для цілей оцінки вартісних обсягів міжнародної торгівлі послугами та порівняння їх по країнах, найбільш активно використовуються дані, що містяться у платіжних балансах. Однак ці дані є обмеженими. Проблема полягає в тому, що: до початку 90-х років більшість великих країн (в основному з перехідною економікою) взагалі не розраховували данні про торгівлю послугами; методологія обліку різних статей послуг різко відрізнялась по окремих країнах; більшість міжнародних операцій з послугами, особливо що надавались одним підрозділом фірми іншому, взагалі не включались у статистику платіжного балансу; певні типи угод з надання послуг, особливо такі як платежі, пов’язані з міжнародним рухом факторів виробництва, передусім капіталу та робочої сили (прибутки від інвестицій, роялті та ліцензійні платежі, заробітна платня, що сплачена нерезидентам), помилково записувались у інші статті платіжного балансу; по окремих видах послуг існувала статистика лише щодо їх сальдо. Тому обсяги міжнародної торгівлі послугами, що відображалися статистикою платіжних балансів, можна вважати дещо заниженими.

Протягом останніх трьох десятиріч питома вага послуг в світовій торгівлі коливались на рівні 16-20%, а обсяги експорту послуг збільшились в 22 рази, досягнув у 2000 році майже 1,5 трлн. дол. (табл.29).


Таблиця 29

Обсяги світової торгівлі послугами у 1970-2000 рр. (млн. дол.) [9]

 

1970

1980

1990

2000

Експорт

67,0

387,9

811,3

1467,3

Імпорт

62,9

362,8

852,2

1452,2

У 2001 році доля послуг у структурі світового експорту товарів та послуг становила 19,4%. А у структурі світового імпорту – 19,3%, що складає 1458 млрд. дол. та 1447,5 млрд. дол. відповідно. (табл.2).

Таблиця 30

Обсяги світової торгівлі товарами та послугами у 2001 р. (млрд. дол., %)

 

Експорт

Імпорт

Обсяг

Частка

Обсяг

Частка

Товари

6062

80,6

6052,5

80,7

Послуги

1458

19,4

1447,5

19,3

Разом

7520

100

7500

100

В останнє десятиріччя (1991-2001 рр.) обсяги світового експорту комерційних послуг збільшились в 1,76, а імпорту – в 1,7 раза. При цьому відбулись і суттєві зміни в регіональній структурі експорту. Перш за все це стосується збільшення питомої ваги Азії на світовому ринку послуг: якщо в 1991 р. цей показник становив 13,8%, то в 2001 р. він досяг позначки 20,75%. Трохи покращились і позиції Латинської Америки – частка країн цього регіону в торгівлі послугами збільшилась з 3,7% до 4%. Країнам Північної Америки вдалося зберегти за собою 20% світового ринку послуг, чого не можна сказати про Західну Європу. Частка країн цього регіону зменшилась з 51,8% до 46,5%, а країн ЄС, відповідно з 46 до 41,9%. Незначною була і залишається частка країн Африки в світовій торгівлі послугами – 2,3-2,1%. Це стосується і країн Східної Європи, Балтії, СНД та Близького Сходу. Якщо в 1991 р. їх питома вага в наданні послуг на світовому ринку становила 8% (66,8 млрд. дол.), то в 2001 р. вона знизилась до 6% (88,7 млрд. дол.).

Аналогічна картина характерна і для імпорту послуг. За минуле десятиріччя збільшилась питома вага купівлі послуг таких регіонів як Північна Америка (з 0,6% до 15,9%), Азії (з 22,5 до 24,6%), Латинської Америки (з 4,3 до 4,9%). До регіонів, які зменшили свої частки в світовому імпорті послуг належать: Західна Європа (47,1 та 44,8%), Африка (з 3,35% до 2,6%) та країни Східної Європи, Балтії, СНД та Близького Сходу (з 7,3 до 7,1%). В таблицях 3 та 4 представлені обсяги світового експорту та імпорту по регіонах за 1991-2001 рр.

Аналізуючи темпи зростання світового експорту слід зазначити, що найбільший приріст обсягів експорту було досягнуто в країнах Азії (2,09 раза), а імпорту – в Латиноамериканському регіоні (1,91 раза) (Табл.5, 6). З даних таблиці 33 видно, що за темпами зростання експорту комерційних послуг регіони розташовуються в наступній послідовності: Азія, Латинська Америка, Північна Америка, Західна Європа, Африка, Середній Схід та країни Східної Європи, Балтії та СНД. Стосовно останньої групи країн слід зазначити, що з 1998 р. (коли вперше були оприлюднені дані стосовно торгівлі послугами) обсяги як експорту, так і імпорту є нестабільними, а значне падіння цих показників спостерігалось в 1999 р.

Темпи приросту світового експорту та імпорту комерційних послуг за регіонами світу представлені в таблицях 33 та 34. Незважаючи на те що, приріст у торгівлі послугами перевищував приріст торгівлі товарами, починаючи з 2000 року СОТ відмічає у своєму щорічному звіті зниження темпів приросту торгівлі послугами. Загалом, зниження у торгівлі послугами мали різні тенденції за регіонами світу. Більшість з регіонів відмічали зниження у експорті та імпорті найбільше зменшення обсягів було зафіксоване у період між 2000 та 2001 роками, яке спостерігалось у експорті комерційних послуг Латинської Америки, Середньої Азії та Заходу, а також у імпорті Північної Америки.

Таблиця 31

Світовий експорт комерційних послуг за регіонами світу, 1991-2001 рр. (млрд. дол.) [23]

 

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

У світі

826.1

924.4

924.4

1039.4

1190.6

1275.9

1326.4

1340.9

1379.4

1465.1

1458.2

Північна Америка

167.3

178.9

187.6

205.2

224.0

245.8

264.2

271.1

284.8

309.7

299.0

Латинська Америка

30.8

34.6

36.6

41.2

44.3

46.2

49.8

53.5

54.1

59.8

58.2

Західна Європа

428.0

478.7

460.6

494.8

566.3

593.0

538.7

577.1

598.6

605.9

611.5

Європейський Союз (15)

384.0

431.9

411.9

443.6

507.0

533.2

538.7

577.1

598.6

605.9

611.5

Східна Європа/ Країни Балтії/ СНД

...

...

...

...

...

...

...

52.8

45.5

50.7

56.1

Африка

18.9

21.9

21.9

22.5

25.6

28.0

28.2

28.0

30.8

30.9

30.9

Близький Схід

...

...

...

...

...

...

...

27.7

30.1

35.0

32.6

Азія

114.3

165.2

187.4

221.2

262.1

286.3

300.2

259.7

271.2

304.2

302.6

Таблиця 32

Світовий імпорт комерційних послуг за регіонами світу, 1991-2001 рр. (млрд. дол.) [23]

 

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

У світі

845.9

937.5

953.3

1037.9

1194.4

1263.4

1304.7

1332.3

1367.2

1457.0

1443.6

Північна Америка

129.4

130.9

140.2

151.7

162.3

173.1

189.8

205.6

213.6

244.0

229.2

Латинська Америка

37.2

42.5

47.9

52.0

54.3

56.2

63.8

66.6

63.7

71.1

70.9

Західна Європа

398.7

449.0

426.5

460.1

531.8

554.4

558.2

609.7

628.8

638.3

647.2

Європейський Союз (15)

365.6

417.6

396.3

428.0