Розділи

загрузка...
2.2.9. Проблеми та перспективи регулювання світової торгівлі товарами; Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

2.2.9. Проблеми та перспективи регулювання світової торгівлі товарами

В широкому сенсі багатостороння торговельна система являє собою певним чином систематизовану сукупність правил, виконувати які в торговельно-економічних відносинах з іншими членами СОТ зобов’язуються члени організації. Торговельна система за участю на сьогодні майже всіх країн світу створювалась з метою максимального сприяння лібералізації світової торгівлі та створення умов для недискримінаційного, прогнозованого та ефективного розвитку торговельно-економічних відносин між країнами. Зрозуміло, що ця система постійно вдосконалюється, або пристосовується до нових умов і тенденцій розвитку світового ринку. Необхідність такої роботи обумовлена як об’єктивними чинниками, такими як глобалізація світової економіки, поява нових виробництв та сфер діяльності, посилення нерівномірності економічного розвитку країн тощо, так і чинниками переважно суб’єктивного характеру, пов’язаними з експортного поведінкою країн, їх спробою порушити принципи недискримінаційності або прозорості в торгівлі, а також звичайного недосконалістю або недоопрацьованістю певних положень, норм та правил.

Крім організації поточної діяльності СОТ в сферу компетенції і її фахівців входить ідентифікація, оцінка та мінімізація потенційно-негативного впливу на розвиток міжнародної торгівлі вже існуючих проблем різного характеру і прогнозування, або краще сказати передбачення проблем, які можуть виникнути у членів організації і в цілому в світовій системі торгівлі в майбутньому.

Існуючі проблеми регулювання міжнародної торгівлі товарами можна визначити наступним чином:

  1. необхідність забезпечення виконання зобов’язань країн-членів щодо доступу до ринку, особливо в таких чутливих секторах національних економік, як сільське господарство та виробництво текстилю та одягу;
  2. нелегітимне використання національними урядами деяких методів регулювання зовнішньої торгівлі з метою уникнення від загрози зростання конкуренції на внутрішніх ринках;
  3. наявність випадків проведення принципу прозорості національної торгової політики, фактів корупції в сфері регулювання зовнішньої торгівлі, що створює бар’єри доступу до ринків;
  4. необхідність конкретизації роді і чіткого визначення взаємозв’язку між такими соціально-значимими процесами як охорона навколишнього середовища, вдосконалення трудових відносин та забезпечення прав людини.

Крім того, вся поточна діяльність СОТ спрямована на стимулювання розвитку торгівлі шляхом спрощення і гармонізації міжнародних торговельних процедур – експортування та імпортування. Розв’язання цієї проблеми виключно важливо для учасників світової системи торгівлі оскільки процеси зниження, а в деяких галуззях і ліквідації, тарифів вже майже завершені, однак залишились численні нетарифні інструменти регулювання торгівлі, застосування яких національні уряди намагаються поширити. Кумулятивний ефект від ускладнення документообігу, митних процедур, процедур ліцензування, транспортування, страхування, здійснення розрахунків може перевищувати вартість скасованого мита. Для розв’язання сукупності цих проблем СОТ співробітничає з Конференцією ООН з торгівлі та розвитку та Світовою митною організацією.

Розвиток науково-технічного прогресу, особливо в сфері інформаційних технологій, а також імперативи глобалізації світової економіки об’єктивно створили умови для появи новітніх проблем в регулюванні світової торгівлі, які скорочено можна сформулювати наступним чином: нові товари, нові методи доставки, нові ринки, нові учасники.

Поява в міжнародному торговельному обігу таких принципово нових товарів як біологічні організми, генетично модифіковані продукти, а також товарів, що не підлягають розподіленню за класифікаційними категоріями (наприклад, програмне забезпечення, що купується в упаковці є товаром, а завантажене через Інтернет – послугою). Специфіка цих товарів обумовила появу і нових методів їх доставка через комп’ютерні мережі, минуючи митний контроль. Слід зауважити, що і діапазон таких товарів є достатньо широким, і обсяги подібних операцій постійно збільшуються. Проблема “нових ринків” полягає в тому, що сучасні методи доставки дозволяють малим і середнім підприємствам активно включатися в міжнародну діяльність, пропонуючи свою продукцію споживачам в найвіддаленіших куточках світу і конкуруючи на глобальних товарних ринках. На попередніх етапах розвитку системи регулювання міжнародної торгівлі багатосторонньо узгоджені правила de facto стосувалися в основному великих підприємств, оскільки тільки вони мали достатньо ресурсів для організації міжнародної діяльності і конкурування на зарубіжних ринках. На сьогодні їх частка в світовій торгівлі не зменшується і немає підстав говорити про зменшення впливу на товарні ринки, але вже неможливо абстрагуватися від колосального збільшення учасників міжнародного торговельного обміну за рахунок малих і середніх підприємств. Зрозуміло, що викладені вище проблеми не можуть не вплинути на модифікацію існуючих правил СОТ в майбутньому.

До проблем організації діяльності СОТ слід також додати значне збільшення кількості учасників порівняно з кількістю договірних сторін ГАТТ і, відповідно, розширення сфери погоджувальних правил на послуги та права інтелектуальної власності. А це обумовило ускладнення переговорних процесів, затягування етапів консультацій та досягнення взаємоприйнятих рішень, що не може не призвести до вдосконалення процедурних механізмів в світовій торговельній системи.

В Декларації IV Конференції міністрів СОТ міститься Робоча програма. Яка визначає сучасні напрями розвитку СОТ та констатує початок нового раунду багатосторонніх торговельних переговорів з широкого кола питань, які по переважній більшості питань повинні завершитися до 1 січня 2005 р., а проекти документів мають бути підготовлені до початку V Конференції міністрів у 2003 р. у Мехіко. [ ]

Згідно Декларації, члени СОТ розпочали переговори, а також консультації з наступних питань торгівлі товарами: доступ на ринки несільськогосподарських товарів; прозорість державних закупівель; державне сприяння розвитку торгівлі. Крім того, окремі аспекти торгівлі товарами будуть обговорюватися при проведенні багатосторонніх переговорів з питань вдосконалення правил СОТ щодо регіональних торгових угод, врегулювання спорів, технічного співробітництва, передачі технологій, а також розробки нових положень щодо торгівлі та навколишнього середовища, електронної торгівлі. Суттєвий вплив на міжнародну торгівлю товарами, вірогідно будуть мати і рішення щодо спеціального та диференційованого режимів стосовно країн, що розвиваються, а також рішення щодо найменш розвинутих країн.

Література