Розділи

загрузка...
2.2.2.3. Механізм інтеграції сектору текстильних виробів та одягу до ГАТТ 1994; Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

2.2.2.3. Механізм інтеграції сектору текстильних виробів та одягу до ГАТТ 1994

З метою перегляду умов застосування методів торговельних обмежень, що існували в МФА, та розповсюдження на текстиль і одяг правил ГАТТ з 1995 р. Угода про поліволоконні матеріали була замінена Угодою про текстиль та одяг (Додаток 1А до Марракеської Угоди про заснування Світової організації торгівлі – Багатосторонні угоди з торгівлі товарами). На відміну від попередніх угод Угода про текстиль та одяг містить умови скорочення відхилень від загальних правил ГАТТ щодо регулювання міжнародної торгівлі промисловими товарами, а також має десятирічний перехідний період до повної інтеграції в структуру ГАТТ 1994. Ключовими аспектами Угоди є:

  1. перелік виробів, охоплених Угодою;
  2. регламентація процесу інтеграції сектору текстилю і одягу до ГАТТ 1994;
  3. порядок лібералізації обмежень, що збереглися за умовами МФА;
  4. регулювання застосування обмежень;
  5. заходи щодо запобігання недоброчинної ділової практики;
  6. механізм перехідного періода;
  7. зобов’язання учасників щодо дотримання правил та норм ГАТТ;
  8. заснування Органу моніторингу з текстилю (ТМБ – Textiles Monitoring Body).

Угода з текстилю та одягу (АТС – Agreement on Textiles and Clothing) охоплює понад 700 найменувань товарів, які в основному належать до груп 50-63 Розділу ХІ (текстиль і текстильні вироби) Номенклатури Гармонізованої системи опису та кодування виробів (ГС):

Група 50 – Шовк

Група 51 – Вовна, тонкий чи грубий тваринний волос, пряжа і тканини з кінського волосу

Група 52 – Бавовна

Група 53 – Інші рослинні текстильні волокна; пряма паперова і ткані тканини

Група 54 – Волокна нерослинного походження

Група 55 – Штапельні волокна нерослинного походження

Група 56 – Вата, повсть і неткані матеріали; спеціальна пряжа; шкурки, мотузки тощо

Група 57 – Килими і інші текстильні покриття для підлоги

Група 58 – Спеціальні ткані тканини; текстильні тканини з прошивним ворсом, мережива і гобелени

Група 59 – Текстильні тканини просочені, з покриттям, облицьовані/ дубльовані тощо

Група 60 – Тканини трикотажні або в’язані

Група 61 – Предмети одягу та доповнення до нього, трикотажні або в’язані

Група 62 – Предмети одягу та доповнення до нього, крім трикотажних або в’язаних

Крім того, окремі товари з груп 30-49 та 64-96 Розділу ХІ ГС також охоплюються АТС, однак ця Угода не розповсюджується на сировинні товари, такі як вовна або бавовна.

Процес інтеграції сектору текстильних виробів та одягу до положень ГАТТ складається з трьох напрямів: товарна інтеграція, усунення квот, скорочення тарифів. Сутністю процесу товарної інтеграції є звільнення всіх товарів від дії попередніх обмежень, не пов’язаних з правилами СОТ. Угодою було передбачено, що всі товари, що є об’єктом дії АТС, інтегруються в 4 етапи в залежності від визначеної частки імпорту країни в 1990 році. Відсотки кожного етапу інтеграції становлять:

  1. 16% імпорту товарів, визначених АТС (були інтегровані на момент вступу в силу Угоди – 1 січня 1995 р.);
  2. наступні 17% загального обсягу імпорту 1990 р. (інтегровано на 1 січня 1998 р.);
  3. наступні 18% загального обсягу імпорту 1990 року (інтегровано на 1 січня 2002 р.);
  4. останні 49% загального імпорту 1990 року, що залишилися до повної інтеграції – до 1 січня 2005 року.

Товари, які обиралися для інтеграції на кожному з етапів не обов’язково були об’єктом обмежень в МФА, але перелік цих товарів повинен був обов’язково включати товари з наступних товарних груп: одяг, пряжа, тканини та вироби з штучних тканин.

Як вже зазначалось вище, застосування квот на імпорт текстильних товарів і предметів одягу буде повністю припинено до 1 січня 2005 р. Це здійснюється поступово, шляхом збільшення розміру квот і інакше кажучи, квоти, які були передбачені в МФА і збережені в АТС, поступово збільшуються, поки її розмір не досягне 100% і квота автоматично втратить своє обмежуюче значення. Угодою передбачені розміри зростання квот і етапність цього процесу:

  1. 1995-1997 рр. – 16%;
  2. 1998-2001 рр. – 25%;
  3. 2002-2004 рр. – 27%;
  4. 1 січня 2005 р. – скасування дії квот.

Так, якщо країна А мала квоту на експорт чоловічих сорочок 6% на 31 грудня 1994 року, то на 1 січня 1995 року ця квота вже становила 6,96% (6+6?0,16) і зберігалась на цьому рівні до 31 грудня 1997 р. З 1 січня 1998 року розмір квоти збільшився ще на 25% від попереднього рівня і до кінця 2001 р. країна А користувалась квотою 8,7%. А з 1 січня 2002 р. квота знову була збільшена на 27% (від 8,7%) і її рівень 11,05% буде застосовуватися до 31 грудня 2004 р., а з 2005 р. дія квот буде скасована.

Після завершення 10-річного перехідного періоду країни-імпортери будуть спиратись, застосовувати тільки на тарифи, як єдиний метод захисту національних виробників текстилю та одягу. В АТС не визначені зобов’язання сторін щодо зниження тарифів, але згідно рішень Уругвайського раунду щодо покращення доступу до ринків ставки тарифів будуть знижені. Так, ставки тарифів на текстиль та одяг повинні бути знижені в середньому на 22%, а на інші промислові товари в середньому на 40%. Однак і після такого зниження тарифних ставок сектор текстиля та одягу залишиться з значно вищим середнім рівнем ставок, ніж в середньому по промислових товарах. Ілюстрацією цього може бути зниження ставок тарифів на окрему продукцію текстильної промисловості США та Канади (табл.27).

Таблиця 27

Зниження тарифних ставок на деякі текстильні товари в США та Канаді

 

Сполучені Штати

Канада

 

1989

2004

1989

2004

Одяг

18,5%

17,5%

25%

18%

Тканини

12,5%

8,75%

20%

14%

Пряжа

8%

7,4%

10%

8%

Крім відносно високих ставок тарифів, імпортуючи країни можуть використовувати традиційні для СОТ методи – захисні заходи та антидемпінгові мита.

Згідно Статті 6 Угоди про текстиль та одяг протягом перехідного періоду (при певних умовах, визначених статтею) допускається застосування захисних заходів відносно товарів, охоплених дією АТС, за виключенням товарів. Інтегрованих в систему ГАТТ 1994 р. [2, с.86-87]

Разом з тим правилами СОТ передбачено, що будь-яка країна-член СОТ, що ініціює під час дії цієї Угоди вжиття захисних заходів стосовно текстильних виробів та одягу, що інтегровані до ГАТТ 1994 протягом першого року після їх інтегрування, має застосовувати їх відповідно до положень окремої угоди СОТ – Угоди про захисні заходи. [2, с.86-87]

Загальними правилами застосування захисних заходів перехідного періоду є:

  1. застосування захисних заходів щодо окремих текстильних виробів і предметів одягу, а не на основі власне позицій Гармонізованої системи опису та кодування виробів; [2, с.93]
  2. урахування реального стану інтеграції сектору текстильних виробів та одягу до норм та принципів ГАТТ 1994; [2, с.93]
  3. мінімізація їх застосування.

Захисні заходи перехідного періоду може бути вжитий якщо:

  1. певний вироб імпортовано до його території у таких збільшених кількостях, що це спричиняє серйозну шкоду чи виникає фактична загроза цього для вітчизняної промисловості, яка виробляє подібні і/або безпосередньо конкуруючи вироби;
  2. серйозна шкода чи фактична загроза доведена як така, що викликана якраз таким збільшенням кількості у загальному обсязі імпорту цього виробу, а не такими чинниками, як технологічні зміни чи зміни в характері попиту споживачів. [2, с.86-87]

При застосування захисних заходів в перехідний період країна має надавати преференції:

  1. найменш розвиненим країнами-Членам СОТ щодо значно більш сприятливого режиму, ніж іншим групам Членів СОТ;
  2. Членам СОТ з незначним обсягом експортних поставок текстильних виробів, що охоплені цією Угодою;
  3. Членам СОТ, що не прийняли Протоколи про подовження МФА, новим постачальникам у сфері торгівлі текстильними товарами та одягом, зокрема, постачальникам з найменш розвинених країн;
  4. реімпортерам в секторі текстильних виробів та одягу для яких такий вид експорту становить суттєву частину його загального експорту текстилю та одягу;
  5. експортуючим у невеликих обсягах вовняні вироби на ринки імпортуючих країн-членів СОТ. [2, с.87-88]

Період дії захисних заходів перехідного періоду становить максимум 3 роки або до інтеграції товару в систему ГАТТ 1994, в залежності від того, який момент наступить раніше.

Слід зазначити, що АТС передбачає певні заходи по відношенню до країн-членів, що порушують домовленості і протидіють імплементації Угоди щодо інтеграції сектора текстильних товарів і предметів одягу в ГАТТ 1994. До заходів недоброчинної практики члени СОТ віднесли перевантаження; зміни маршруту; неправдивого декларування країни або місця походження; фальсифікації офіційних документів; неправдивого декларування вмісту волокна, кількості, опису чи класифікації товару.

Для запобігання таким діям та вчасного прийняття належних контрзаходів кожний член СОТ має:

  1. ввести та вживати необхідні правові положення, і/або адміністративні процедури;
  2. повною мірою співробітничати з іншими членами СОТ з метою вирішення проблем, пов’язаних із порушеннями;
  3. докладати зусилля, для з’ясування обставин будь-яких випадків фактичних або підозрюваних порушень на їх території;
  4. вживати, відповідних заходів тою мірою, яка необхідна для вирішення даної проблеми, якщо у результаті розслідування отримані достатні докази порушення;
  5. проводити на вимогу будь-якого іншого зацікавленого члена СОТ, консультації з метою досягнення взаємоприйнятного рішення.

З метою нагляду за імплементацією даної Угоди, вивчення всіх заходів, вжитих у рамках цієї Угоди, а також заходів, які конкретно вимагаються даною Угодою, створено Орган моніторингу текстилю (ОМТ).

ОМТ є постійним органом, до складу якого входять Голова та 10 членів. Склад членів у ОМТ є збалансованим, з широким представництвом членів СОТ, ротація членів проводиться через відповідні інтервали. Призначення члена ОМТ здійснюється країнами-членами, за поданням Ради з торгівлі товарами для роботи у ОМТ.