Розділи

загрузка...
2.2. Пов’язані з ГАТТ 1994 багатосторонні угоди з торгівлі товарами; 2.2.1.Правила торгівлі сільськогосподарською продукцією; 2.2.1.1. Роль сільського господарства в світовій економіці; Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

2.2. Пов’язані з ГАТТ 1994 багатосторонні угоди з торгівлі товарами

2.2.1.Правила торгівлі сільськогосподарською продукцією

2.2.1.1. Роль сільського господарства в світовій економіці

Розвиток торгівлі сільськогосподарськими товарами за темпами зростання в останні роки значно відстає від аналогічних показників експорту товарів та послуг. Якщо в 1985-1990 рр. щорічні темпи приросту експорту сільськогосподарської продукції становили 9%, то в 1990-2001 рр. вони знизилися до 3%. В 2000 р. цей показник становив лише 1%, а у 2001 р. світовий експорт продукції сільського господарства скоротився на 1%. За період 1990-1995 рр. обсяг світової торгівлі сільськогосподарською продукцією збільшився в 1,4 рази і показник 1995 року в 583 млрд. дол. став рекордним в історії розвитку міжнародної торгівлі цими товарами.

В 2001 р. обсяг світової торгівлі сільськогосподарською продукцією становив 547 млрд. дол., а його частка в загальному обсязі світової торгівлі товарами склала 9,1%. Слід зазначити, що за минуле десятиріччя ця частка також знизилась: в 1990 р. вона становила 12,2%.

Слід зазначити, що світовий експорт сільськогосподарської продукції маж виключно нерівномірне регіональне розподілення. Так, фахівці СОТ виділяють шість ключових регіональних потоків експорту сільськогосподарської продукції:

Разом ці регіональні потоки експорту сільськогосподарської продукції становлять понад 60% (61,4% – в 2001 р.) світового експорту цієї групи товарів.

Регіональна структура світового сільськогосподарського експорту є дуже нерівномірною: Західна Європа та Азія забезпечують 73,2% поставок продукції сільського господарства в інші країни (Рис. ).

Регіональна структура світового експорту і імпорту сільськогосподарської продукції в 2001 р.

Рис. 2. Регіональна структура світового експорту і імпорту сільськогосподарської продукції в 2001 р. [ ]

Важливо відзначити, що Західна Європа та Азіє є не тільки найбільшими експортерами, а й потужними імпортерами сільськогосподарської продукції. Причому обсяги імпорту значно перевищують обсяги експортних поставок. До регіону з переважаючим імпортом належить і Близький Схід. Регіонами з позитивним сальдо торгівлі сільськогосподарською продукцією є Північна та Латинська Америка. Регіон Центральної та Східної Європи, СНД та Балтії, а також Африки можна визначити як відносно збалансовані щодо експорту та імпорту сільськогосподарської продукції.

Однак дані щодо регіональної структури світового експорту та імпорту сільськогосподарської продукції не дають уявлення про значимість цього сектору для регіонального експорту та імпорту. Для цього доцільно розглянути дані щодо частки сільськогосподарської продукції в загальному експорті/імпорті товарів, а також в торгівлі сировинними товарами (табл.1).

Таблиця 14

Частка сільськогосподарської продукції в експорті/імпорті товарів та сировини по регіонах світу (%) [ ]

Регіони

Товари

Сировина

Експорт

Імпорт

Експорт

Імпорт

Північна Америка

10,5

6,0

58,3

32,7

Латинська Америка

18,1

9,3

45,6

45,7

Західна Європа

9,2

9,9

56,0

46,6

Центральна та Східна Європа, СНД, Балтія

8,7

10,5

21,0

43,1

Африка

14,7

15,3

20,5

56,9

Близький Схід

3,3

13,4

4,3

62,2

Азія

6,7

9,7

46,7

35,0

Світ в цілому

9,1

9,1

40,9

40,9

Дані таблиці свідчать про те, що для основних регіонів, експортуючих сільськогосподарську продукцію, якими є Західна Європа та Азія, вона не є сферою виключної спеціалізації: питома вага її в експорті товарів в цих регіонах не перевищує 10% (Західна Європа – 9,2%, а Азія – 6,7%). Причому це стосується і імпорту, обсяги якого, як відомо, перевищують експорт сільськогосподарської продукції з цих регіонів.

Зовсім інша картина складається для Латинської Америки та Африки: маючи відносно невеликі частки в світовому експорті сільськогосподарської продукції, ці регіони спеціалізуються на експорті цих товарів. Так, в Латинській Америці сільськогосподарський експорт становить 18,1% товарного експорту, а в Африці – 14,7%. Важливою статтею імпорту сільськогосподарська продукція є для країн Близького Сходу (13,4% імпорту товарів) та Центральної та Східної Європи, СНД та Балтії – 10,5% товарного імпорту. В структурі експорту сировинних товарів сільськогосподарська продукція займає важливе місце в Північній Америці (58,3%), Західній Європі (56,0%), Азії (46,7%) та Латинській Америці (45,6%), а в структурі імпорту вона переважає в таких регіонах, як Близький Схід – 62,2%, Африка – 56,9%.

Світова організація торгівлі виділяє 15 провідних експортерів та імпортерів сільськогосподарської продукції (табл. 2).

Таблиця 15

Провідні експортери та імпортери сільськогосподарської продукції в 2001р. (млрд. дол., %)

кладено за даними ) [1]

Експортери

Обсяг

Частка

Імпортери

Обсяг

Частка

 

 

 

ЄС (15)

235,51

39,7

ЄС (15)

213,53

39,0

Додатковий імпорт

79,78

13,5

Додатковий експорт

57,81

10,6

США

68,40

11,5

США

70,02

12,8

Японія

56,94

9,6

Канада

33,57

6,1

Китай

20,12

3,4

Бразилія

18,43

3,4

Канада

15,55

2,6

Китай

16,63

3,0

 

 

 

 

 

 

Мексика

12,79

2,2

Австралія

16,56

3,0

Корея, Республіка

12,50

2,1

Таїланд

12,06

2,2

Гонг-Конг, Китай

11,06

-

Мексика

9,07

1,7

Спеціальний імпорт

6,43

1,1

Російська Федерація

8,17

1,5

Тайпей, Китай

6,99

1,2

Нова Зеландія

7,97

1,5

Швейцарія

5,65

1,0

Малайзія

7,19

1,3

Індонезія

5,35

0,9

Індонезія

7,02

1,3

Саудівська Аравія

5,01

0,8

Чилі

6,97

1,3

Малайзія

4,83

0,8

Індія

6,41

1,2

Таїланд

4,83

0,8

В п’ятірку найбільших експортерів продукції сільського господарства входять: Європейський Союз, США, Канада, Бразилія та Китай. Їх частка в світовому експорті цієї продукції становить 71,9%, а разом з іншими десятьма лідерами – 81,4%. При цьому слід зазначити, що питома вага лідерів в світовому експорті збільшується: якщо в 1980 р. вона становила 72,8%, то починаючи з 90-х років перевищує 80%. Крім того, слід ще відзначити два суттєвих моменти, що характеризують групу “лідерів” сільськогосподарського експорту. По-перше, різниця в обсягах експорту всередині групи перевищує 10 разів, а не свідчить про те, що реальними лідерами на світовому ринку сільськогосподарської продукції є 5-8 країн. По-друге, значення сільськогосподарського експорту для окремих країн-лідерів суттєво відрізняється: якщо в ЄС, США та Канаді питома вага експорту сільськогосподарської продукції в загальному товарного експорті становить відповідно 9,3%, 9,6% та 12,9%, то в інших країнах цей показник перевищує 20-30%. А для таких країн-лідерів світового сільськогосподарського експорту як Нова Зеландія, Аргентина та Чилі його частка в національному експорту є загрозливо великою – 58,1%, 45,8% та 40% відповідно.

Крім групи провідних експертів сільськогосподарської продукції слід виділити також сукупність країн, для яких експорт цієї продукції є основним, тобто перевищує 40% експортних поставок. До таких країн належать: Беліз (86,3%), Кот д’Івуар (59,4%), Еквадор (49,4%), Ефіопія (84,2%), Гватемала (54,2%), Гондурас (52,4%), Ісландія (65,6%), Кенія (61,3%), Мадагаскар (61,6%), Нікарагуа (70,7%), Парагвай (83,4%), Судан (58,5%), Уругвай (54,9%) та Зімбабве (59,6%).

Основними імпортерами продукції сільського господарства є країни ЄС, США, Японія, Китай, Канада, Мексика, Республіка Корея та Російська Федерація.