Розділи

загрузка...
2.1.3. Фундаментальні принципи уніфікованих міжнародних правил товарної торгівлі; 2.1.3.1. Принцип недискримінації; Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

2.1.3. Фундаментальні принципи уніфікованих міжнародних правил товарної торгівлі

Основою уніфікованих міжнародних правил торгівлі товарами є три фундаментальних принципи:

  1. недискримінації;
  2. взаємності або еквівалентності;
  3. доступу до ринку.

2.1.3.1. Принцип недискримінації

Принципи недискримінації фактично формується двома положеннями: режимом найбільшого сприяння (РНС) та національним режимом.

Сутність режиму найбільшого сприяння викладена в Статті І ГАТТ “Загальний режим найбільшого сприяння”. [1. с.438-439] Скорочено РНС означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються одній країні повинні бути негайно і безумовно надані всім членам СОТ. А ще точніше можна сказати, що більш сприятливі умови, надані товару певної країни (незалежно від того є країна членом СОТ чи ні) повинні надаватись подібним продуктам всіх членів СОТ. Причому це положення стосується як імпорту, так експорту і транзитних торгових операцій. А подібними вважаються товари які є ідентичними, або дуже схожими за основними характеристиками на товар, якому надано РНС. Важливо зазначити, що режим найбільшого сприяння поширюється не тільки на мита і митні збори при експорті та імпорті, а й на: міжнародні платежі за імпорт або експорт; методи стягнення мит, митних зборів та платежів; внутрішні податки та збори відносно імпортованих товарів; митні процедури (правила і формальності щодо процесів імпорту та експорту товарів); закони, правила, норми, що регулюють умови реалізації імпортних товарів на внутрішньому ринку; широкий спектр заходів нетарифного регулювання.

Вимоги дотримання принципу недискримінації (РНС) містяться не тільки в Статті І ГАТТ. Вони стосуються також таких аспектів регулювання зовнішньої торгівлі як:

  1. внутрішнє кількісне регулювання щодо змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях чи пропорціях – Стаття ІІІ “Національний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання” (п.7) [1. с.442]
  2. розподіл демонстраційних квот на кінематографічні фільми між джерелами постачання – Стаття IV “Спеціальні положення щодо кінематографічних фільмів” (п.8) [1. с.443]
  3. транзит товарів через територію сторони – Стаття V “Свобода транзиту” (п.5, 6) [1. с.444]
  4. режим щодо вимог маркування – Стаття ІХ “Позначки про походження” (п.1) [1. с.448]
  5. застосування кількісних обмежень – Стаття ХІІІ “Недискримінаційне застосування кількісних обмежень” (п.1) [1. с.454]
  6. діяльність державних торговельних підприємств – Стаття XVII “Державні торговельні підприємства” (п.1) [1. с.459]
  7. урядове сприяння економічному розвитку (застосування захисних чи інших заходів; надання тарифного захисту, необхідного для заснування певної галузі промисловості; застосування кількісних обмежень з метою збереження рівноваги платіжного балансу; надання урядової допомоги, необхідної для сприяння становленню певних галузей промисловості) – Стаття XVIII “Урядове сприяння економічному розвитку” (п.20) [1. с.465]
  8. застосування загальних винятків з ГАТТ (у спосіб, який би являв собою засіб свавільної чи невиправданої дискримінації між країнами, прихованого обмеження міжнародної торгівлі) – Стаття ХХ “Загальні винятки” [1. с.467-468]

Таким чином, зобов’язання, які беруть на себе країни відносно забезпечення РНС поширюються безумовно на всіх членів СОТ і застосовуються відносно методів як тарифного, так і нетарифного регулювання міжнародної торгівлі.

Зміст національного режиму розкриває Стаття ІІІ ГАТТ “Національний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання”. [1 с.441-443]

Якщо режим найбільшого сприяння забороняє дискримінацію серед зарубіжних країн, то національний режим забороняє дискримінацію між зарубіжними і національними товарами на внутрішньому ринку. Інакше кажучи, товарам, імпортованим на територію країни за всіма встановленими митними процедурами і правилами, повинен надаватися режим на менш сприятливий, ніж режим, який надається аналогічний товарам національного походження, щодо всіх законів, правил та вимог, які стосуються внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу чи використання товарів.

При цьому важливо зазначити, що “не менш сприятливий режим” не завжди означає ідентичний, як і національний режим по відношенню до імпортованих товарів (зарубіжних експортерів) зовсім не гарантує дуже сприятливих умов – національні режими інших країн можуть бути більш сприятливими. Зобов’язання сторони Угоди полягає лише в тому, що режим відносно товарів як національного, так і зарубіжного походження повинен бути дійсно еквівалентним.

Важливим для організації міжнародної торгівлі елементом національного режиму є правила внутрішнього кількісного регулювання щодо змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях чи пропорціях (“правила змішування”).

Стаття ІІІ “Національний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання” (п.5) визначає, що національний режим щодо так званого “правила змішування” передбачає, що країни не можуть “встановлювати чи застосовувати будь-які правила внутрішнього кількісного регулювання щодо змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях чи пропорціях, які вимагають, прямо чи опосередковано, що будь-яка певна кількість або частка будь-якого товару повинна постачатися із вітчизняних джерел”. При цьому правило внутрішнього кількісного регулювання щодо змішування, переробки та використання товарів у певних кількостях чи пропорціях “не повинно застосовуватися таким чином, щоб будь-яка така кількість чи частка розподілялися між зовнішніми джерелами постачання”. [1 с.442]

Це означає, що при виробництві певного товару не повинно встановлюватись ніяких спеціальних вимог щодо частки складових національного походження в цьому товарі та/або частки складових, що надходять від іноземного постачальника. Особливо це стосується випадків, коли встановлення таких вимог пов’язується з наданням податкових та інших пільг конкретним національним або іноземним виробникам (або постачальникам) товарів, що прямо веде до деформації умов доступу на ринок і порушення національного режиму.