Розділи

загрузка...
10.2. ФІНАНСОВІ ЗВІТИ БАНКУ ТА ОЦІНКА ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ; Банківські операції - Мороз А.М.

10.2. ФІНАНСОВІ ЗВІТИ БАНКУ ТА ОЦІНКА ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ

Звітність як складова методу бухгалтерського обліку є його завершальним етапом. Фінансова звітність являє собою систему взаємопов’язаних узагальнених показників, що відображають фінансовий стан та результати діяльності банку за звітний період. Вона складається за допомогою підрахування, групування і спеціального оброблення даних поточного бухгалтерського обліку.

Складання фінансової звітності, як і ведення фінансового обліку, регулюється міжнародними стандартами та чинним законодавством України. Фінансова звітність ґрунтується на даних аналітичного й синтетичного обліку.

Важливою вимогою до фінансової та статистичної звітності є достовірність та реальність інформації, які забезпечуються документуванням банківських операцій, проведенням періодичних інвентаризацій, за допомогою яких контролюються та уточнюються наявність і вартість активів та пасивів банку, цінностей та операцій, що обліковуються на позабалансових рахунках.

Обов’язковою вимогою до фінансової та статистичної звітності є її порівнянність, можливість зіставлення показників звітного періоду з аналогічними показниками минулих періодів. Лише на цій основі можна зробити відповідні висновки про зміни у фінансовому стані банку, спрогнозувати тенденції розвитку банківських операцій.

До складу фінансової звітності включають бухгалтерський баланс, звіт про прибутки та збитки.

До статистичної звітності належить звітність про кредитні та депозитні операції в національній та іноземній валюті, процентні ставки, операції з цінними паперами та інші банківські операції.

Банківський баланс — це бухгалтерський баланс, який відбиває стан активів, пасивів та власного капіталу у грошовій формі на певну дату. Актив і пасив балансу поділяються за окремими статтями балансу. Кожна стаття характеризує окремий вид господарських засобів або джерел їх формування. Статті балансу групуються за економічним змістом і розміщуються згори донизу в міру зниження ліквідності (активні рахунки) і збільшення строків зобов’язань (пасивні рахунки).

Комерційні банки складають щоденні й місячні баланси. Щоденне складання балансу є особливістю бухгалтерського обліку в банках. Воно забезпечує щоденний і повний облік банківських операцій та контроль за наявністю грошових коштів і цінностей, які розміщені в банку.

Баланс містить лише залишки (сальдо) рахунків бухгалтерського обліку на певну дату, тому в банківській практиці його називають сальдовим. Крім сальдових та оборотно-сальдових балансів (місячний баланс з інформацією про обороти та вихідні залишки за балансовими та позабалансовими рахунками), комерційні банки складають місячний балансовий звіт. Він характеризує фінансовий стан банку, відбиває його активи, зобов’язання та власний капітал у грошовому виразі на певну дату. Усі суми в балансовому звіті розподіляються за ознаками резидентності та виду валюти.

Активи балансового звіту комерційного банку включають такі основні статті:

Зобов’язання в балансовому звіті відображені в таких статтях:

До власного капіталу банку належить статутний капітал, нерозподілений прибуток і резерв поточного та минулих років, інші фонди і резерви банку.

Фінансові результати діяльності комерційного банку відбиваються у квартальній звітності про прибутки та збитки. Інформація про доходи та витрати наводиться у двох колонках: перша деталізує доходи або витрати за звітний квартал поточного року наростаючим підсумком, а друга — за відповідний період минулого року.

Звіт про прибутки та збитки ґрунтується на концепції грошових потоків за доходами та витратами, які групуються за їхнім економічним характером. Дохідні статті форми звітності розміщені у її лівій частині, а витратні — у правій. При цьому кожній групі доходів по горизонталі відповідає аналогічна група витрат. Це дає змогу оцінювати собівартість формування різних груп ресурсів і безпосередній чистий прибуток (збиток) від операцій. Доходи і витрати відбиваються в обліку в тому періоді, в якому були зроблені чи здійснені, незалежно від фактичного отримання чи сплати грошових коштів. Якщо очікується, що економічні вигоди виникатимуть протягом кількох звітних періодів і зв’язок з доходом може бути визначений попередньо, витрати відображаються у звіті про прибутки та збитки на основі систематичних процедур часткового розподілу. У таких випадках витрати розглядаються як зношення або амортизація.

У загальному вигляді звіт про прибутки та збитки комерційного банку можна подати так:

Доходи

Витрати

Процентні доходи

Процентні витрати

Комісійні доходи

Комісійні витрати

Результат від торговельних операцій

Інші банківські операційні доходи

Інші банківські операційні витрати

Інші небанківські операційні доходи

Інші небанківські операційні витрати

Зменшення резервів за заборгованістю

Відрахування в резерви

Непередбачені доходи

Непередбачені витрати

Прибуток (збиток) до сплати податку

Податок на прибуток

Чистий прибуток (збиток)

Як уже зазначалося, статті доходів і витрат ураховуються та оцінюються в момент продажу активу або в міру надання послуг. Усі доходи і витрати установи, що стосуються звітного періоду, мають відображатися у цьому самому періоді незалежно від того, коли були отримані або сплачені кошти. Витрати та доходи, пов’язані з цими витратами, мають відбиватися у бухгалтерському обліку в один і той самий звітний період.

Згідно з Законом України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сукупність усіх доходів має назву «валові доходи», а сукупність витрат — «валові витрати».

Виходячи з цього при визначенні прибутку, що оподатковується, валовий дохід комерційного банку за звітний період зменшується на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Важлива особливість: розрахунок оподатковуваного прибутку безпосередньо не пов’язаний з формуванням балансового прибутку комерційного банку як платника податку. У зв’язку з цим комерційними банками здійснюються два види обліку: фінансовий та податковий.

Податковий облік ведеться з метою накопичення даних про валові доходи та валові витрати комерційного банку і використовується для складання податкової звітності (декларації про прибуток банківської установи та додатків до неї), а фінансовий облік — для складання звітності про прибутки та збитки, тобто для визначення фінансового результату.

Порядок ведення податкового обліку визначається банком самостійно відповідно до зазначеного закону, порядок ведення фінансового обліку визначається Національним банком України.

Для того, щоб зрозуміти різницю між розрахунком прибутку комерційного банку за фінансовим обліком та податковим обліком, розглянемо такий приклад:

Найменування операції

Фінансовий облік

Податковий облік

Сума

Нараховані відсотки за кредитами за звітний місяць

 

 

200

Нараховані відсотки за депозитами за звітний місяць

 

 

5

Отримані відсотки за кредитами за звітний місяць

 

 

200

Реалізовані цінні папери (ощадні сертифікати), емітовані банком

 

 

300

Закінчення таблиці

Найменування операції

Фінансовий облік

Податковий облік

Сума

Нараховані відсотки за ощадними сертифікатами, емітованими банком

 

 

1

Сплачена вартість торговельного патенту

 

 

20

Здійснення попередньої оплати за послуги, які надаватимуться в майбутньому

 

 

20

Сума перевищення балансової вартості матеріалів на складі на кінець звітного періоду над балансовою вартістю на початок періоду

 

 

1

Прибуток

332,5

352,5

 

Результат податкового обліку звітного місяця за даними табл.

Прибуток до оподаткування дорівнює:

200(1) + 300(4) + 1(8) – 5(2) – 1(5) – 20(7) = 475.

Сума зменшення податкового зобов’язання — 20(6).

Отже, податок на прибуток згідно з податковим обліком комерційного банку становить (475 х 30/100) – 20 = 122,5. Чистий прибуток — 352,5.

Зробимо розрахунок фінансового результату згідно з фінансовим обліком.

Прибуток:

200(3) – 5(2) + 300(4) + 1(8) – 1(5) – 20(6) = 475.

Податок на прибуток — 475 х 30/100 = 142,5.

Чистий прибуток — 475 – 142,5 = 332,5.

Отже, на 20 грн банком було переплачено податку на прибуток у зв’язку з тим, що за звітний період банком було отримано доходів менше, ніж нараховано, і були здійснені витрати, що не вві- йшли до валових витрат, а склали його дебіторську заборгованість.

Банківські доходи та витрати обліковуються на рахунках шостого і сьомого класів, а прибуток — на рахунках п’ятого класу. Розподіл прибутку, отриманого за рік, відбувається на зборах акціонерів банку, але, як правило, правління банку для фінансування поточної діяльності банку протягом звітного року використовує отриманий прибуток, а на зборах тільки затверджують фактичний розподіл прибутку. Такий порядок можливий тоді, коли комерційний банк спроможний спрямувати кошти на формування резервного фонду та резервів для покриття можливих втрат від активних операцій. Вимоги НБУ щодо обов’язкового формування банками необхідних розмірів резервів для покриття можливих втрат від активних операцій змушують останніх приділяти їм постійну увагу і скориговувати розмір прибутку у разі невідповідності фактично створених резервів їх розрахунковим сумам.