Розділи

загрузка...
8.2. Неторговельні операції комерційних банків в іноземній валюті; Банківські операції - Мороз А.М.

8.2. Неторговельні операції комерційних банків в іноземній валюті

Поточними неторговельними операціями є такі розрахунки:

Операції з іноземною валютою можуть здійснювати комерційні банки, які отримали ліцензію НБУ на право проведення операцій з валютними цінностями. Для забезпечення розрахунково-касового обслуговування своїх клієнтів в іноземній валюті банки, що уповноважені до цього, мають створити систему елементів внутрішньобанківської інфраструктури. Основними її складовими є:

Зазначені компоненти у сукупності становлять загальне поняття «валютна каса уповноваженого комерційного банку».

Для уповноважених до валютних операцій банків Національний банк України встановив певні нормативні правила.

Видача іноземної валюти готівкою з поточного рахунку або продаж дорожніх чеків у ВКВ у разі відрядження за кордон здійснюється за наявності заявки юридичної особи — резидента або постійного представництва юридичної особи — нерезидента, що містить такі дані:

Також подаються доручення на отримання коштів на відрядження у касі уповноваженого банку.

Документи, що надаються для виплати іноземної валюти на відрядження за кордон, залишаються в уповноваженому банку.

Готівка на витрати для оплати добових та витрат на наймання житлового приміщення за кордоном, а також для забезпечення транспортних витрат працівника за кордоном під час відрядження видається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

Виплата коштів на представницькі витрати (організацію прийомів та інших офіційних заходів за кордоном) юридичним особам-резидентам та постійним представництвам юридичних осіб-нерезидентів для від’їжджаючих працівників за кордон здійснюються уповноваженим банком відповідно до чинного законодавства України за наданою заявкою.

Видача готівкової іноземної валюти з поточного рахунку та (або) продаж дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті для виїзду за кордон здійснюються уповноваженим банком за наявності заявки офіційного представництва чи представництва юридичної особи-нерезидента, яке не веде підприємницької діяльності, що містить такі дані:

Також подаються доручення на отримання коштів на відрядження у касі уповноваженого банку. Документи, що надаються для виплати іноземної валюти на відрядження за кордон, залишаються в уповноваженому банку.

Якщо сума витрат на відрядження перевищує встановлені норми вивезення іноземної валюти, то для здійснення розрахунків за кордоном використовується корпоративна пластикова картка однієї з міжнародних платіжних систем.

Уповноважений банк при видачі іноземної валюти та (або) дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті надає офіційному представництву чи представництву юридичної особи-нерезидента, яке не здійснює підприємницької діяльності, дозволи на вивезення за кордон їхніми працівниками іноземної валюти готівкою та (або) дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті відповідно до Порядку переміщення валюти через митний кордон України.

Відшкодування працівнику-резиденту витрат власних коштів в іноземній валюті у відрядженні за кордоном здійснюється відповідно до чинного законодавства України у грошовій одиниці України за офіційним обмінним курсом грошової одиниці України до іноземних валют, установленим Національним банком України на день виплати зазначених коштів, а працівнику-нерезиденту, за його бажанням, як в іноземній валюті, так і в грошовій одиниці України.

Для забезпечення експлуатаційних витрат юридичних осіб-резидентів або постійних представництв юридичних осіб нерезидентів, які мають власні транспортні засоби (орендують, фрахтують) для виконання рейсів за кордон (оплата пального, лоцманських послуг, аеронавігаційних послуг, митних та дорожніх зборів, стоянки тощо) здійснюється видача іноземної валюти готівкою уповноваженим банком за наявності:

а) заявки юридичної особи-резидента або постійного представництва юридичної особи-нерезидента, що містить такі дані:

б) доручення на отримання коштів на експлуатаційні витрати в касі уповноваженого банку.

Видача іноземної валюти готівкою на експлуатаційні витрати транспортних засобів за кордоном здійснюється уповноваженим банком юридичним особам-резидентам або постійним представництвам юридичних осіб-нерезидентів, що здійснюють перевезення вантажів та пасажирів за кордон власними (орендованими, зафрахтованими)

Уповноважений банк на підставі розрахунку експлуатаційних витрат транспортних засобів за кордоном надає юридичній особі-резиденту або постійному представництву юридичної особи-нерезидента дозволи на вивезення за кордон їх працівниками іноземної валюти готівкою відповідно до Порядку переміщення валюти через митний кордон України.

Видача іноземної валюти готівкою з рахунку морського агента-резидента здійснюється уповноваженим банком:

а) у разі отримання тестованого телексного (SWIFT та ін.) повідомлення від іноземного банку, надісланого за дорученням фірми-нерезидента (судновласника або іншого довірителя), про зарахування на рахунок в іноземній валюті морського агента-резидента авансового платежу за здійснення агентських послуг;

б) за умови надання морським агентом-резидентом уповноваженому банку заявки на зняття з рахунку іноземної валюти готівкою, що містить такі дані:

Видаткові документи уповноваженого банку мають містити зазначені в тестованому телексному повідомленні прізвище, ім’я капітана судна судновласника-нерезидента та номер його паспорта (іншого документа, що засвідчує його особу).

При цьому тестоване телексне (SWIFT та ін.) повідомлення має містити такі дані:

Уповноважений банк надає морському агенту-резиденту довідку на ім’я капітана судна судновласника-нерезидента для вивезення нерезидентом іноземної валюти готівкою та (або) дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті на експлуатаційні потреби судна.

Загальна сума іноземної валюти готівкою та (або) дорожніми чеками, яку може вивезти на підставі дозволу уповноваженого банку за межі України на експлуатаційні потреби капітана судна, що належить нерезиденту (зафрахтоване нерезидентом), не може перевищувати норм, установлених Порядком переміщення валюти через митний кордон України для юридичних осіб-резидентів.

Невикористаний залишок іноземної валюти готівкою , що була отримана юридичною особою-резидентом або представництвом юридичної особи-нерезидента для сплати за витрати на відрядження за кордон чи на експлуатаційні витрати за кордоном, підлягає зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті в уповноваженому банку України протягом п’яти банківських днів з дати оприбуткування до каси юридичної особи-резидента або представництва юридичної особи-нерезидента.

При здійсненні операцій із зарахування іноземної валюти на рахунок клієнта, зняття іноземної валюти з рахунку клієнта в іноземній валюті, переказування іноземної валюти за межі України та виплати переказу в іноземній валюті комісійна винагорода уповноваженого банку, не пов’язана із витратами за обслуговування кореспондентського рахунку, стягується в грошовій одиниці України.

До обмінних операцій банків з іноземною валютою та платіжними документами в іноземній валюті належать:

Відповідно до вимог Інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України від 7 липня 1994 р. не можуть бути підставою для відмови в купівлі (обміні) незначні дефекти банкнот внаслідок природного зношення: забруднення, надрив та потертість, а також невеликі плями і написи, які не змінюють основних ознак платоспроможності. Грошові білети, що не підлягають купівлі (обміну) у зв’язку з пошкодженнями за згодою власника можуть бути прийняті на інкасо уповноваженим банком. Установлення різних курсів купівлі-продажу, обміну іноземної валюти залежно від року емісії розцінюються як порушення встановлених правил роботи уповноважених банків.

Відповідно до інструктивного листа Національного банку України від 30 січня 1996 р. банківські білети доларів США всіх років емісії, починаючи з 1928 р., та банкноти марок Німеччини, починаючи з 1960 р. випуску, повинні безперешкодно прийматися до обміну уповноваженими банками та їхніми агентами. Згідно з постановою Правління Національного банку України від 29 березня 1996 р. у разі здійснення обмінних операцій купюр іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, на інші купюри комісійна винагорода уповноважених банків не може перевищувати 2% за курсом Національного банку України. Комісійна винагорода може стягуватися як в іноземній, так і в національній валюті (за бажанням клієнта).

До неторговельних операцій в іноземній валюті належать також операції банків з дорожніми чеками та кредитними картками.

Дорожній чек — платіжний документ, що використовується як засіб міжнародних розрахунків неторговельного характеру, переважно для забезпечення валютою туристів. Це — грошове зобов’язання виплатити означену суму грошей власнику, чий зразок підпису проставляється на чеку в момент його продажу. При пред’явленні чека до оплати власник повинен повторно розписатися на ньому. Оплата дорожніх чеків здійснюється при встановленні ідентичності підписів. Така система страхує власника у разі втрати чека. Дорожні чеки виставляються банком на власні відділення за кордоном або на іноземні банки-кореспонденти, але, як правило, без вказування конкретного адресата.

Емітентами дорожніх чеків є комерційні банки, інші кредитні та фінансові установи, туристичні організації (найбільші з них — American Express, VISA, Thomas Cook).

Дорожній чек містить у своєму тексті:

При роботі з чеками працівники банків користуються документами, що регулюють операції купівлі дорожніх чеків:

Дорожні чеки оплачуються тільки першому власнику, зразок підпису якого є на чеку. Оплата дорожнього чека відбувається тільки в повній сумі, часткова оплата не допускається. Дорожні чеки можуть оплачуватися як в іноземній валюті, в якій виписаний чек, так і в іншій валюті, а також у гривнях. За видачу валюти готівкою за дорожніми чеками утримується комісія у встановленому банком порядку.

При прийнятті від клієнта дорожніх чеків працівник банку зобов’язаний перевірити тотожність чека зі зразками, які є в розпорядженні банку, наявність відмітки про місце і дату продажу чека, зразок підпису власника чека. Якщо у верхньому лівому куті чека вказана назва банку (компанії), що випустив чек, працівник банку повинен пересвідчитись, що цього банку (компанії) немає у списку банків (компаній), чеки яких не підлягають оплаті.

Після встановлення платіжності чека працівник банку пропонує клієнту у своїй присутності розписатися у визначеному місці чека й оплачує його. Підписи мають бути зроблені ручкою або тонким фломастером. Якщо другий підпис зроблено товстим фломастером, то касир повинен попросити клієнта повторити підпис на звороті чека кульковою ручкою.

Куплений дорожній чек погашається штампом «оплачено».

Кредитні картки являють собою пластикові картки, на яких зашифрована інформація, що дає змогу їх власникам здійснювати платежі й отримувати гроші готівкою. Досить поширеними є картки платіжних систем VISA, Eurocard-Mastercard, American Express.

У банку видача валюти готівкою за кредитними картками здійснюється касиром на підставі документів, які регулюють операції з обслуговування кредитних карток:

Для роботи з кредитною карткою (наприклад, VISA) касир повинен:

Оформлення та заповнення сліпа відбувається в такому порядку. Касир з’ясовує, яку суму бажає одержати власник кредитної картки, після чого відбиває сліп на імпринтері у трьох примірниках. Якщо хоч би одна цифра номера картки погано відбивається, наприклад в результаті пошкодження картки, касир має право відмовити клієнту в операції.

Далі на відбитому сліпі записується номер, серія, країна видачі і дата закінчення строку дії паспорта або іншого документа, сума готівкових коштів, яку бажає отримати клієнт з урахуванням комісії. Касир проставляє код авторизації і дату операції, а перші чотири цифри номера картки заносить у спеціально передбачені клітинки. Потім сума, яку клієнт хоче одержати з урахуванням комісії, записується на лицьовому боці сліпа в графу «сума», а сума фактично виданої валюти проставляється на зворотному боці сліпа і засвідчується підписом.

Після заповнення сліпа касир пропонує розписатися на ньому власнику картки і звіряє підпис з оригінальним підписом на картці і в паспорті, після чого він ставить свій підпис на сліпі.

Якщо сліп заповнений неправильно, його треба знищити і заповнити новий. Ніякі виправлення в сліпі не допускаються, він має бути заповнений чітко, розбірливо і без помилок.

Далі робиться запит авторизації , для чого касир зобов’язаний зателефонувати в центр авторизації (централізований офіс для роботи з картками, в який надходить вся інформація про карточні рахунки клієнтів у банку — емітенті карток. Якщо на рахунку достатньо коштів або немає перевищення кредитного ліміту, з центру надходить підтвердження правомочності купівлі). Касир повідомляє повний номер кредитної картки (13 або 16 цифр), строк її дії і суму в доларах США з урахуванням комісії. Після надходження підтвердження з центру авторизації отриманий код авторизації (числовий код, який присвоюється банками продажам або отриманням кредиту в готівково-грошовій формі і підтверджує, що операція дозволена) заноситься в сліп. Якщо з центру авторизації отримано негативну відповідь на здійснення операції, касир пропонує клієнту знизити суму, яку той просить.

За необхідності можна відмовитися від отриманої авторизації. Двох однакових кодів авторизації не буває.

Клієнтові видається потрібна йому сума без врахування нарахованої комісії.

Перший примірник сліпа передається клієнту. На зворотному боці другого і третього примірників записується фактично видана клієнту сума без урахування комісії і ставиться підпис касира. Другий і третій примірники сліпа залишаються у касира.

Касир заповнює для звітності реєстр на видачу касових авансів у двох примірниках, в яких указуються номери кредитних карток і суми фактично виданої валюти, а також суми, які запитувались у центрі авторизації. Реєстр підписується касиром і начальником відділу неторговельних операцій.